Алгоритм подання звітності з ЄСВ фізособою-підприємцем, який провадить незалежну професійну діяльність

Яким чином подає звітність з ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, у разі здійснення різних видів діяльності як ФОП і як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Відповідно до абзацу тринадцятого ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з пп. 2 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ, подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з ПДФО у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом (далі – ПК).

Відповідно до пп. 49.18.4 ПК податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПК.

ЄСВ для платників, зазначених у п. 4 (крім фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та 5 (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).  У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Такі платники зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).  У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності, – сплата ЄСВ проводиться на загальних підставах.

Відповідно до п. 179.2 ПК фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності формує та подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (далі – декларація) як фізособа-підприємець – з відображенням у додатку ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» сум ЄСВ з доходів від здійснення підприємницької діяльності та від провадження незалежної професійної діяльності, на підставі інформації, відображеній у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до декларації:

• у розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності» – доходів від провадження підприємницької діяльності;
• у розд. ІV «Доходи від провадження незалежної професійної діяльності» – доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності.

Завдяки платникам Черкащини бюджети усіх рівнів поповнились на 22,7 млрд грн податків, зборів та платежів. Порівняно з аналогічним торішнім періодом до бюджетів спрямовано майже на 32 % або на 5,5 млрд грн податків більше.

До загального місячного оподатковуваного доходу платника податків не включається сума благодійної допомоги, виплаченої благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України щодо перебування організації у статусі неприбуткової організації здійснення такою неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

Податковий орган нарахував МПЗ фізичній особі, виходячи із середньої вартості ріллі по області (як для ділянок, нормативна грошова оцінка (НГО) яких не проведена). НГО ділянки проведена. Фізособа сплатила МПЗ у встановлений строк, але згодом виявила помилку контролюючого органу. Чи може фізособа звернутися до податкового органу для перерахунку суми МПЗ, адже НГО ділянки значно відрізняється, ніж середня НГО по області?

У зв’язку з надходженням запитів від платників податків ДПС надає рекомендації стосовно відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) інформації щодо оплати товарів частинами.

Фізична особа має у власності земельну ділянку, віднесену до сільгоспугідь. В оренду її не здає, обробляє самостійно. При нарахуванні МПЗ за 2022 рік податковий орган не врахував у зменшення МПЗ ПДФО та військовий збір, сплачені з доходів від продажу сільгосппродукції, вирощеній на цій ділянці (декларація про майновий стан та доходи була подана до 1 травня 2022 року за 2021 рік). Чи правомірно це?

ДПС продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке.