Розкриваючи тему відповідальності за корупцію, необхідно висвітлити саме поняття «корупція», дефініцію якого наведено в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, корупція – це використання особою, зазначеною в ч. 1 ст. з цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних із ними можливостей із метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону, чи на її вимогу іншим фізичним або юридичним особам із метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних із ними можливостей.
Законодавець розмежовує корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією.
Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції, учинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність, тоді як правопорушення, пов’язане з корупцією, – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, учинене особою, зазначеною в ч. 1 ст. 3 цього Закону.
Отже, основна відмінність між наведеними видами правопорушень полягає в тому, що обов’язковою ознакою першого є наявність ознак корупції, а другого – відсутність таких ознак, проте останнє буде лише в разі порушення встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог, заборон та обмежень.
Різняться вони також з огляду на передбачені законом види юридичної відповідальності за їх вчинення.
На законодавчому рівні (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції») визначено чотири категорії осіб, які можуть бути суб’єктами вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, до яких належать:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2) особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
З) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, – у випадках, передбачених цим Законом;
4) кандидати на пост Президента України та кандидати в народні депутати України, зареєстровані в порядку, установленому законом.
Положеннями ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено правило, згідно з яким за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, підлягають притягненню до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.
Ключова відмінність у відповідальності особи за корупційне та за пов’язане з корупцією правопорушення полягає в тому, що за вчинення корупційного правопорушення не може наставати відповідальність адміністративно-правового характеру.