Почесні громадяни

Родом з Чернігівщини. Гвардії генерал-майор.  Брав участь у визволенні Золотоноші. За розгром ворожого угрупування в районі Золотоноші, захоплення плацдарму на правому березі Дніпра і надійне його закріплення присвоєно звання Героя радянського Союзу.

Учасник визволення Золотоноші. З 29 до 30 вересня керував переправою бригади через Дніпро, північніше Черкас. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 3 червня 1944 року.

У перші дні війни командував 26 танковою дивізією, з початку 1943 року – заступник командувача танковою армією, а навесні – командувач 3-го танкового корпусу.  Під командуванням Обухова корпус визволяв Золотоношу – важливий вузол оборони противника на підступах до Дніпра між Переяславом і Кременчуком. Танкісти Обухова визволяли Білорусь, Прибалтику. За визволення Білорусі йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Обухов обраний почесним громадянином Вільнюса, Золотоноші. В 1980 році вулиця Червона Золотоноші була перейменована  у вулицю Генерала Обухова.

У боях за розширення плацдарму на правому березі Дніпра біля с. Селище Канівського району з 1 по 3 жовтня 1943р. керував підрозділом, відбив 13 контратак, знищив 3 танки. Брав участь у визволенні Золотоноші і Золотоніського району. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 25 жовтня 1943 року.

Виконкомом міської Ради від 11 вересня 1973 р. присвоєно звання „Почесний громадянин міста Золотоноша”

Виконкомом міської Ради від 11 вересня 1973 р. присвоєно звання „Почесний громадянин міста Золотоноша”

Був одним з ініціаторів створення Спілки краєзнавців Черкащини.   Відзначений званням «Заслужений вчитель України» в 1975 році, став лауреатом республіканської краєзнавчої премії ім. Антоновича та обласної премії ім. Михайла Максимовича.  Як учасник бойових дій нагороджений орденами Вітчизняної війни 2 ст., Червона Зірка та багатьма медалями. Пономаренко є співавтором видання «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область». Автор більше 1000 публіцистичних статей. Займався дослідженням питань лінгвістики, археології, історичного краєзнавства, літературознавства. Рішенням міської ради від 21 вересня 2004 р. за вагомий особистий внесок у історико-культурне дослідження краю та громадське життя міста отримав звання почесного громадянина  міста Золотоноша.

З 1991 – 1996 р. працював на посаді керівника Золотоніського відділення Агропромбанку «Україна», 1996-2005 р р – начальник управління Національного банку України в Черкаській обл. Державний службовець І  рангу. Рішенням міськвиконкому від 15 вересня 2005 р. за вагомий особистий внесок у розвиток демократичних засад українського суспільства, активну громадянську позицію присвоєно звання почесного громадянина міста .

В листопаді  1954 року буда обрана суддею Золотоніського народного суду і на цій посаді працювала до березня 1963 року, а з цього часу і до виходу на заслужений відпочинок у квітні  1990р. незмінно працювала головою районного суду. Також працювала адвокатом , була відповідальним секретарем міської  ради ветеранів. Рішенням міськвиконкому від 15 вересня 2005 р. за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку активну громадську діяльність присвоєно звання почесного громадянина Золотоноші.

З 1957-по вересень 1977 р. по  переводу служив старшиною батареї Золотоніської 22 Запорізької орденів Кутузова і Б. Хмельницького зенітно-артилерійської РЧК. З 1986 р. на протязі 15 років працював начальником штабу медичної служби ЦРЛ.З грудня  2002 року  очолює  організацію інвалідів війни і Збройних Сил. Рішенням міськвиконкому від 15 вересня 2005 р. за вагомий особистий внесок у громадське життя міста присвоєно звання почесного громадянина Золотоноші.

з 1977 по  1987 р р займав посаду голови Золотоніської міської ради народних депутатів. Рішенням міської ради від 21 вересня 2004 року є почесним громадянином м. Золотоноші за вагомий особистий внесок у громадське життя та соціально-економічний розвиток  міста.

За збірку поезій « Груша серед поля» отримав звання  лауреата премії імені Василя Симоненка «Берег любові». Рішенням міськвиконкому від 2006 р.  з нагоди 75-ти річчя вирішено присвоїти звання почесного громадянина міста письменникові І. С. Дробному за вагомий особистий внесок у розвиток культури міста, активну громадську позицію.

Член Національної Спілки журналістів з 1998 р., Лауреат премії ім..  М. Островського ( 1987), Міжнародної премії ім. В. Винниченка (2000 р.), Державної премії України в галузі науки і техніки ( 2002 р.) Автор понад 100 наукових праць та монографій. Рішенням  Золотоніської міської ради від 21 вересня 2004 р.  є почесним громадянином  міста за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток та громадське життя міста.

Протягом лікарської практики зробив понад 2000 операцій, переймав досвід зарубіжних колег. За його керівництва було збудовано операційно-анестезіологічний та дев’ятиповерховий корпуси, переходи між корпусами, у лікарні почали працювати 3 стаціонарних відділення на 1250 ліжок, впроваджуються сучасні методи діагностики та лікування.  Відомо, що лікар   Анатолій Фесун  «був за межами життя 86 днів», його серце запустили після 45- хвилинної  зупинки. Про цей унікальний випадок в 1997 р. тобі писали і вітчизняні і зарубіжні ЗМІ. Після повного одужання  лікар повернувся до роботи. Ім’я Фесуна занесено до до Золотої Книги України «На зламі тисячоліть», що була видана до 10-ї річниці незалежності України, був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Рішенням Золотоніської міської ради від 12 вересня 2002 року  з нагоди святкування дня міста Фесуну Анатолію Івановичу, головному лікарю обласної лікарні  присвоєно звання почесного громадянина міста Золотоноша за особистий внесок у розвиток медичного обслуговування жителів міста. Анатолій Іванович є також почесним громадянином Чорнобая та  Черкас.

Ректор Черкаського Державного Технологічного університету (ЧДТУ) з 1998 – по 2014 р.  Дійсний  член Клубу ректорів Європи з 2007 р. Почесний професор ЧДТУ з 2016 року. Має понад 320 наукових праць, 16 монографій, 11 заявок на винаходи.  Почесний громадянин міста Черкаси. Рішенням Золотоніської  міської   ради від 12 вересня 2002 року з нагоди святкування дня міста Лезі Юрію Григоровичу, ректору Черкаського державного технологічного університету, за вагомий особистий внесок у розбудову м. Золотоноші та велику увагу до розвитку освіти міста присвоєно звання почесного громадянина Золотоноші.

З 1959-1996 рр працював в Золотоноші в ПМК-231 , пройшовши шлях від майстра, виконроба, начальника виробничого відділу, головного інженера, начальника. – 37 років трудового стажу в одному управлінні. Має почесне звання «Заслужений будівельник України». Рішенням міської ради від 28 серпня 2014 р. за заслуги перед міською громадою, значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста присвоєно звання «Почесний громадянин міста Золотоноші».