У міській раді завершила черговий етап своєї роботи топонімічна комісія, до якої увійшли посадовці, місцеві історики та краєзнавці. Протягом декількох місяців, після численних дискусій, досліджень та пошуків спільного вектору, ми нарешті оприлюднюємо результати, котрі також виносимо на розсуд громади.
У той час, коли ми щодня бачимо, як загарбник на окупованих територіях нищить усі топоніми, усі культурні згадки, пов’язані з Україною, змінює систему освіти, нищить бібліотеки, саме час раз і назавжди звільнитися від російського “надбання”, котре роками творило у нас комплекс “малоросів”. Звільнитися раз і назавжди. Тим більше, що Золотоноша має чимало справді видатних імен, котрі несправедливо обділені увагою, а Україна має ще більше таких імен в у всіх сферах та символів, особливо нових, що народилися в умовах нинішньої війни.
Ми розуміємо, що цей процес можливо й “неначасі”, адже в країні війна. З іншого боку, задля найбільшої ефективності поспішати не потрібно також. Після декількох місяців роботи виходимо на фінальний етап – збір думок містян. З будь-яких джерел – соціальні мережі, електронне листування, особисте спілкування, Гаряча лінія. На основі також ваших думок буде ухвалене остаточне рішення для його винесення на громадські слухання.
Отже,
Запропоновані нові варіанти назв вулиць громади
Золотоноша
- Вронського – Іллі Шульги (відомий кропивнянський художник, репресований)
- Гайдамаки (матрос, більшовик, учасник подій 1917) – Гайдамацька (народні повстанці Правобережної України)
- Гагаріна – Павла Поповича (перший український космонавт)
- Гайдара (письменник, загинув біля ст. Ліпляве у 1941 році. У той же час – психічно нездоровий червоний командир, котрий виділявся особливою жорстокістю і під час придушення антибільшовицьких бунтів, і до своїх підлеглих) – Василя Стуса (репресований український поет, дисидент)
- М. Горького (радянський письменник, ідеолог більшовизму, активний прихильник запровадження концтаборів ГУЛАГ) – Бориса Грінченка (письменник, педагог, автор першого словника української мови)
- Грибоєдова (російський письменник) – Михайла Вербицького (автор музики Державного Гімну України)
- Достоєвського (російський письменник, публіцист, філософ) – Павла Чубинського (автор тексту Державного Гімну України)
- Василя Жуковського (російський поет, учитель-наставник дітей російських імператорів) – Олени Пчілки (письменниця, мати поетеси Лесі Українки)
- Костянтина Заслонова (радянський російський партизан-залізничник) – Ярослава Мудрого
- Володимира Комарова (російський радянський льотчик-космонавт) – Леоніда Каденюка (перший космонавт Незалежної України)
- Олега Кошового (член організації « Молода Гвардія») – Петра Дяченка (командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна»)
- Івана Крилова (російський поет-байкар) – Івана Черінька (український і туркменський маляр і педагог, заслужений діяч мистецтв)
- Ігоря Курчатова (фізик-ядерних, “батько радянської атомної бомби”) – Катерини Білокур (українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису)
- Василя Кутузова (російський полководець 1812 року, символ імперії і “русского міра”) – Украінська
- Михайла Лермонтова (російський поет) – Зінаїди Тулуб (українська письменниця, жертва політичних репресій)
- Михайла Ломоносова (російський вчений) – Любові Уланової (спортсменка, льотчиця, світова рекордсменка)
- Родіона Малиновського (радянський полководець) – Василя Ляскоронського (золотоніський історик, арехолог зі світовим ім’ям, письменник, картограф)
- Дмитра Менделєєва (російський вчений) – Вікентія Хвойки (український археолог зі світовим ім’ям, відкрив Трипільську культури, осередки якої є на Черкащині)
- Івана Мічуріна (російський радянський вчений) – Родини Симиренків (родина, яка подарувала Україні талановитих інженерів, промисловців-цукрозаводчиків, видатних учених-садівників, щедрих меценатів)
- Олександра Можайського (російський військовий діяч, контр-адмірал) – Ігоря Сікорського (видатний український конструктор, автор перших у світі серійних гелікоптерів)
- Павла Нахімова (російський адмірал, герой т.з. Кримської війни) – Байди Вишневецького (козацький ватажок, Староста Канівський і Черкаський)
- Олександра Невського (князь Новгородський, Псковський, канонізований РПЦ) – Дмитра Проки (доброволець, учасник АТО, громадський активіст, розвідувальник, батько 3-х дітей. Загинув, обороняючи Запорізьку область, нагороджений Орденом “За Мужність” посмертно)
- Молодогвардійська – Героїв Крут
- Миколи Некрасова (російський поет) – Леся Курбаса (український режисер, актор, драматург, керівник театру “Березіль”. Репресований більшовиками)
- Івана Павлова (російський вчений) – Григорія Бондаря (золотоніський учений-біолог зі світовим ім’ям)
- Василя Перова (російський живописець) – Олександра Богомазова (український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва)
- Омеляна Пугачова (російський повстанець, один із символів “русского міра”) – Січових Стрільців
- Пушкіна – Івана Дробного (поет, учитель, на його честь заснована міська літературно-мистецька премія)
- Степана Разіна (російський повстанець, один із символів “русского міра”) – Івана Мазепи (Гетьман Війська Запорізького)
- Олександра Суворова (російський полководець) – Григоровича- Барського (український архітектор, авторпроекту Преображенської церкви (1767-1771)
- Лева Толстого (російський письменник) – В’ячеслава Чорновола (дисидент, лідер Народного Руху України)
- Серафима Тулікова (російський композитор) – Марусі Чурай (українська народна співачка 17 століття)
- Івана Тургенєва (російський письменник) – Затишна / Степана Бандери (пропозиція депутата міської ради Олександра Поліщука та думки громади)
- Федора Ушакова (російський флотоводець) – Чорних запорожців (на честь цього підрозділу встановлено пам’ятник у сквері Неверовського. Вони здійснили в Золотоноші останній бій Першого зимового походу армії УНР проти більшовиків)
- Костянтина Ціолковського (радянський вчений у галузі космічного ракетобудування) – Юрія Мітулінського (видатний золотоніський кібернетик, Заслужений машинобудівник)
- Петра Чайковського (російський композитор) – Валерія Лобановського
- Івана Черняховського (радянський полководець. Критикується за насильство підлеглих над цивільними людьми у Східній Прусії) – Євгена Чикаленка (меценат, видавець українських видань, спонсор видання українських підручників кінця 19 – поч. 20 ст., його коштом друкували свої книги В. Винниченко, М. Грушевський, Б. Грінченко)
- Антона Чехова (російський письменник) – Матвія Донцова (видатний майстер станкового живопису)
- Валерія Чкалова (радянський льотчик) – Братів Касяненків (авіаконструктори-винахідники, основоположники української авіації)
- Любов Шевцової (учасниця “Молодої гвардії”) – Родини Лівицьких (Андрій Лівицький – золотоніський мировий суддя, згодом – правонаступник Симона Петлюри, донька, Наталія Лівицька-Холодна – відома українська письменниця в еміграції)
- Петра Шмідта (лівий революційний діяч 1905-1906 років) – Павла Скоропадського (Гетьман України часів національно-визвольних змагань 1918 року)
- Михайла Шолохова (російський радянський письменник) – Павла Алепського (мандрівник, активно подорожував Україною, залиши ґрунтовні праці про українські землі та звичаї)
- Уляна Громова (учасниця “Молодої гвардії”) – Княгині Ольги
- Дмитра Карбишева (радянський генерал інженерних військ, член ВПКПб) – Андрія Вовка (генерал-хорунжий армії УНР родом із Деньгів)
- Новоселівська – Захисників України
- Обухова – Захисників Маріуполя
Провулки Золотоноші
- Пр. Баумана (революціонер, діяч більшовицької партії) – Парковий (за назвою прилеглої вулиці)
- Пр. Ломоносова (російський вчений) – Володимира Великого
- Пр. Ново-Червоний – Іллі Насадюка (золотоніський військовий, Загинув 25 лютого 2022 року під час обстрілу під Ніжином, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» посмертно, проживав на цьому провулку)
- Пр. Піонерський – Гімназійний (саме він пролягає до цього навчального закладу)
- Пр. Чкалова – Марії Примаченко (українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва», народна художниця України)
- Пр. І. Суворова – Африкана Балавенського (проектант більшості золотоніських будівель Золотоноші поч. XX століття)
Кропивна
- Гагаріна – Дмитра Макаревича (сержант Державної прикордонної служби України, загинув 14 травня на Донеччині)
- Першотравнева – Петра Кузьменка (талановитий народний художник, котрий народився у Кропивніта жив поряд із цією вулицею)
- Чкалова – Кропивнянського Полку
- пров. Чехова – Нестора Морозенка (полковий обозний Кропивнянського козацького полку)
- пров. Зелений – Іллі Шульги (відомий кропивнянський художник, репресований)
Маліївка
- пров. 1 Травня – пров. Вишневий (назва, пов’язана із топонімом с. Вишневе, що колись входило до складу Кропивнянської сільської ради)
- Гагаріна – Михайла Ващенка-Захарчекна (український математик, професор, уродженець Маліївки)
Щербинівка
- пров. 1 Травня – пров. Василя Дрючила (місцевий живописець, автор проєкту символів Златокраю, художник-пезажист)
Крупське
- Гагаріна – Тараса Шевченка
Деньги
- Гагаріна – Косівська (місцевий топонім)
- Першотравнева – Сергія Шелухіна (український вчений, історик, громадський діяк)
Коробівка
- Гагаріна – Олександр Строкань (загиблий воїн)
Наша думка, звісно, – не остання інстанція. Свої питання, зауваження чи пропозиції сміливо надсилайте до доданої нижче Gooogle-форми (в першу чергу), у коментарях соцмереж, або ж у безпосередньому спілкуванні із представниками комісії. Маємо надію, що разом дійдемо спільної мови!
З повагою,
Наталія Сьомак, секретар Золотоніської міської ради
Олександр Флоренко, заступник міського голови
Віта Ямборська, директор Золотоніського краєзнавчого музею імені Пономаренка
Віталій Побиванець, лікар, історик, краєзнавець
Григорій Голиш, історик, краєзнавець, директор наукової бібліотеки ЧДТУ
Валентина Заїка, учитель історії Золотоніської СШІТ №2
Надія Максименко, учитель української мови ЗОШ №6
Володимир Ситник, екс-заступник міського голови
Сергій Марченко, редактор веб-сайту “Золотоноша Історична”
