4 вересня заступник міського голови Олександр Флоренко, очільниця ПП «Базис плюс» Олена та Олександр Козлові відвідали військових на Куп’янсько-Лиманському напрямку – бригаду, де в тому числі служать золотоніські чоловіки. Деталі поїздки дізнавались кореспонденти Золотоноша.City.
— Відвезли хлопцям замовлені дрони, мавіки з тепловізорами і звичайні, станцію безперебійного живлення, різноманітне електричне обладнання, яке необхідне для підрозділу артилерійської розвідки, розкладні спальні ліжка. Дівчата з «Базису» приготували домашні смаколики. До речі, приватне підприємство також допомогло закупити дрон з тепловізором, – поділився подробицями поїздки Олександр Анатолійович. За його словами, доки тривав етап бюрократичної тяганини, ціна безпілотного літального апарату збільшилася на 20 тисяч. Тому фінансова допомога від підприємства була надважливою.
У підрозділі служать хлопці із Золотоніщини та всієї Черкаської області. У минулому році працівники «Базис плюс» купили військовим машину. Зустріч минула в емоційно-піднесеному настрої.
— Хлопці були дуже раді нас бачити. Коли подавали нам заявку, не очікували, що так швидко привеземо допомогу. Деякі не сподівалися на зустріч, – зізнається. – Ми приїхали четвертого, переночували і наступного дня поїхали додому. Для хлопців важливий був не тільки матеріальний аспект поїздки, а й можливість поспілкуватися, розповісти свої емоції й переживання, поділитися накипілим.
З початку повномасштабного вторгнення Олександр Анатолійович регулярно їздить до золотоніських військових. Зазвичай це був південний напрямок. На схід же приїхали вдруге.
— Найважливіше, що у хлопців піднесений настрій. Вони були раді зустрічі й спілкуванню, а нам приємно, що вгодили з «подарунками», – підсумовує Олександр Флоренко, і підкреслює важливість забезпечення захисників безпілотними літальними апаратами. – Ми повинні розуміти, що дрони – це розхідний матеріал. Тиждень-два і їх немає. Мавіки – це очі військових і важливий елемент у міцній стіні захисту. Тому ці запаси потрібно поновлювати постійно!
Допомога для захисників обійшлася у майже пів мільйона гривень.
— Дорогою заїхали в Лиман. Місто майже повністю зруйноване. Вцілілих багатоповерхівок одиниці. Не працюють підприємства, знищений бізнес… Місто за 10 кілометрів від лінії, де проводяться активні бойові дії, а на в’їзді працює комунальна техніка й служби благоустрою: працівники вивозять сміття, проводять дорожні роботи, прибирають бордюри. До прикладу, в окупованому Лисичанську (відео із соцмереж) люди скаржаться на окупантів, що ті обіцяли вставити вікна, а натомість повидавали плівку. Сміття не вивозять, комунальної техніки взагалі не видно. На контрасті в українському простріляному місті, де рукою подати до лінії оборони, йдуть безперервні роботи з благоустрою. Це архіважливо для військових. Пишаємось нашими цілеспрямованими й незламними людьми.
Про важливу поїздку та враження від зустрічі із захисниками розповіла Олена Козлова:
— Кожна поїздка на схід, до наших захисників нелегка, бачити як рашисти познущалась з нашої неньки України: зруйновані міста, зруйновані долі, відібрані життя … Коли це бачиш, розумієш, як тяжко нашим захисникам, виборювати кожен сантиметр рідної землі, – емоційно поділилася Олена Олександрівна. – Нарешті зустріч. Ми не бачились більше трьох місяців, хлопці тільки виїхали з бойових: зморені, але такі раді нашому приїзду! Починаємо розгружати авто, там дуже потрібні речі: дрони, старлінк, електричне обладнання, польові ліжка, ббж, домашні смаколики… Цей запит ми доставили.
— Емоцій багато у всіх, кожен розповідає свою історію, цікаві моменти пов’язані з їхньою «роботою» і тут звучать слова: «Та кому ми потрібні, люди починають забувати, що в країні йде війна!». Я перериваю розмову, кажу, що це не так. Ми не забуваємо! Багато людей пам’ятають! У відповідь: «На жаль, таких як ви все менше і менше». Розмова була нелегкою.
Хтось написав: «Це не військовим потрібна машина на передову, це нам необхідно придбати авто, щоб хлопці могли нас захищати!». Тотожне: «Це не військовим потрібно донатити на «мавіки», а нам необхідно безперестанно кидати кошти, щоб захисники, озброєні до зубів, не підпустили загарбника до наших міст, а швидше вигнали з України!».
Разом ми незламні, у єдності наша сила. Максимально допомагаємо захисникам у тилу.
