Аденовіруси можуть вражати різні органи і системи, такі як: дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, органи зору. Вони належать до сімейства Adenoviridae, які є невеликими вірусами з дволанцюжковою ДНК без оболонки.
Нині виявлено понад 50 різних типів аденовірусів. Інкубаційний період при аденовірусній інфекції зазвичай становить 2 – 14 днів. У цей період вірус активно розмножується в епітелії дихальних шляхів, кишківника або очей, але симптоми ще не проявляються. Людина вже може бути заразною для оточення.
Маленькі діти, віком від 6 місяців до 2 років, більш сприйнятливі до інфекції через недостатню імунну відповідь. Захворювання респіраторного тракту, викликані цим вірусом, мають такі клінічні ознаки:
- Підвищення температури (до 38-39 ° C, тримається 5-10 днів).
- Озноб, слабкість, стомлюваність.
- Головний біль, ломота у м’язах та суглобах.
- Нежить (риніт) — рясні слизові виділення з носа.
- Біль при ковтанні. Виникає внаслідок запалення задньої стінки глотки (фарингіт).
- Кашель спочатку може бути сухий, потім вологий.
- Збільшення лімфовузлів (лімфаденопатія) найчастіше підщелепних, пахових.
При аденовірусній інфекції може виникати поразка очей у вигляді кон’юнктивіту, симптомами якого можуть бути:
- Почервоніння очей, відчуття піску.
- Сльозотеча, фотофобія.
- Гнійні чи слизові виділення.
Аденовірусна інфекція у дітей часто вражає шлунково-кишковий тракт (ЖКТ), особливо у малюків до 3 років, через 3-10 днів після контакту з вірусом з’являються такі клінічні ознаки гастроентериту:
- Діарея (частий рідке випорожнення).
- Біль у животі, здуття.
- Нудота, блювання (рідко).
Зверніть увагу! Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо у вашої дитини з’явилися якісь із цих симптомів:
- Утруднене дихання.
- Лихоманка у немовлят (до 1 року), особливо якщо супроводжується млявістю або судомами.
- Температура вище 39 градусів, погано знижується і тримається протягом кількох днів.
- Рідкісне сечовипускання (менше ніж 3 рази на день у дитини, менше ніж 2 рази у дорослого).
- Втягнення грудної клітки під час дихання.
- Сухі губи, спрага, слабкість, запалі очі.
- Судоми, втрата свідомості, сильний головний біль.
- У немовлят — запалий родничок.
- Синюшність шкіри або губ (ціаноз) — сигнал про брак кисню.
Шляхи інфікування
Вхідними воротами вірусу є слизові оболонки.
Шляхи зараження вірусом:
- Повітряно-крапельний шлях — через слину, при кашлі, чханні, розмові.
- Контактний шлях — через брудні руки, заражені предмети (іграшки, рушники).
- Фекально-оральний шлях — при вживанні зараженої води, їжі.
Вірус проникає через дихальні шляхи, слизову оболонку очей або ШКТ і починає розмножуватися, викликаючи запалення та пошкодження тканин. Далі вірус проникає у кров, розноситься організмом. Може вражати лімфатичні вузли, печінку, селезінку.
Аденовіруси легко поширюються від однієї людини до іншої і можуть тривалий час виживати на предметах.
Профілактика аденовірусної інфекції
Профілактика аденовірусної інфекції спирається на здорові звички, які застосовуються для профілактики більшості вірусних інфекцій. Ці заходи включають:
- Часте миття рук з милом (особливо після вулиці та контакту з хворими).
- Використання індивідуальних рушників, посуду та засобів гігієни.
- До очей, носа чи рота не можна торкатися забрудненими руками.
- Прикриття рота та носа серветкою при кашлі чи чханні допомагає запобігти поширенню вірусу.
- Ізоляція при застуді чи вірусній інфекції.
- Уникнення тісного контакту з особою, хворою на аденовірусну інфекцію.
- Регулярне проведення вологого прибирання та провітрювання приміщень.