Уявіть ситуацію: дитина опиняється в складних життєвих обставинах (інвалідність, тяжка хвороба батьків, безпритульність, перебування у конфлікті із законом, залучення до найгірших форми дитячої праці, жорстоке поводження тощо), батьки не можуть про неї піклуватися, а соціальні служби змушені шукати тимчасовий прихисток. Саме в такі моменти патронатна сім’я може стати тією безпечною гаванню, де дитина отримає турботу, підтримку та шанс на краще майбутнє.
Детально про це розповідає видання Золотоноша.City.
Патронатна сім’я – це тимчасова форма виховання дітей, які через складні життєві обставини не можуть перебувати у власній родині. Термін перебування дитини у патронатній родині зазвичай не перевищує трьох місяців, але може бути подовжений до шести та навіть більше у виняткових випадках.
За словами очільниці служби у справах дітей, сім’ї, молоді та спорту Ніни Засенко, на обліку, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, у Золотоніській громаді перебувають 38 дітей, з них 6 наразі влаштовані у патронатну родину Ірини Попової – до речі першу у нашій громаді, створену ще 2018 року.
Патронатна вихователька Ірина Попова має досвід роботи з дітьми, адже раніше працювала вихователькою у дитячому садочку.
– У дитинстві мої батьки завжди були зайняті, мабуть, тому всю свою любов мені хочеться віддати дітям. Коли з чоловіком визначились, що хочемо цим займатися, у Києві пройшли спеціальні курси. Інформації було так багато, що я спочатку злякалася. А чоловік сказав: не бійся, думай про дітей! – згадує пані Ірина.
Модель патронату давно ефективно працює у багатьох країнах світу, дозволяючи мінімізувати кількість дітей у державних закладах. До прикладу, у Польщі немає чіткого розділення між патронатними та опікунськими сім’ями, якщо опікуни не є найближчими родичами. В одній сім’ї можуть бути як діти під опікою, так і під патронатом. Також, на відміну від України, в Польщі немає заборони на прийом дітей з різних родин у патронатну сім’ю.
Патронатні вихователі повинні бути працевлаштованими для забезпечення фінансової стабільності родини та уникнення зловживань фінансами для дітей. Якщо в родині немає дітей, вона отримує 80% зарплати, щоб компенсувати цей період. Обов’язки вихователів включають взаємодію з біологічними родинами або потенційними всиновлювачами, а також підтримку зв’язку з дітьми після їх повернення до рідних батьків. Важливо, що діти мають право спілкуватися з патронатними вихователями після повернення до біологічної родини, що закріплюється рішенням суду.
В Україні патронатні сім’ї з’явилися завдяки Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», ухваленому 26 січня 2016 року. Однак у Золотоніській громаді таких сімей досі недостатньо, фактично вона одна.
Як стати патронатною родиною?
Процес створення патронатної сім’ї складається з кількох етапів:
- Первинний відбір – соціальні служби аналізують документи кандидата та проводять перевірку умов проживання.
- Навчання – кандидати проходять спеціальний курс підготовки.
- Укладення договору – після успішного навчання підписується офіційний договір про надання послуги патронату.
- Влаштування дитини – органи опіки ухвалюють рішення про розміщення дитини в сім’ї.
Для дорослих людей патронат – це відповідальність та низка бюрократичних процедур, натомість крізь призму дитячих відчуттів – це тепла родинна атмосфера, психологічна підтримка та реабілітація, шанс повернутися у рідну родину або знайти нову постійну сім’ю.
На жаль, кількість дітей, які опиняються в кризових ситуаціях, не зменшується. Наявність патронатних родин дозволила б оперативно реагувати на такі випадки, надаючи дітям тимчасовий притулок у безпечних умовах. Наразі у нашій громаді таких сімей бракує, що ускладнює надання необхідної допомоги.
– Наразі ми заключили договір про співпрацю з місцевим центром зайнятості. Вони будуть рекламуватимуть такі форми праці як патронатний вихователь та помічник патронального вихователя. Можливо таким чином нам вдасться створити нові патронатні родини, – ділиться Ніна Засенко.
Чи отримують патронатні вихователі підтримку?
Держава фінансово підтримує патронатних вихователів. Виплата допомоги на утримання дитини – 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку (від 6407 до 7990 грн), грошова ж винагорода за виконання обов’язків вихователя – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у 2025 році еквівалентно 15 140 грн. Серед інших бонусів: доплата у випадку виховання дітей до року або дітей з інвалідністю, покриття страхових внесків та підтримка соціальних працівників та психологів.
– Варто зауважити, що патронатний вихователь – не один у своїй діяльності. Він має помічника, зазвичай це хтось із родичів наприклад чоловік чи жінка, – додає Ніна Іванівна.
Як подати заявку?
Якщо ви готові допомагати дітям та хочете дізнатися більше, звертайтеся до Золотоніської служби у справах дітей, молоді та спорту. Подаруйте дітям шанс на щасливе майбутнє – станьте патронатною родиною!
