Субота минулого тижня для Золотоноші видалася насиченою подіями, не дивлячись на кінець найдовшого робочого тижня. О 17-ій годині у сесійній залі міської ради відбулася зустріч представників місцевих громадських організацій – «Спілка воїнів АТО та волонтерів», «Союз. Чорнобиль» та воїнів-інтернаціоналістів з депутатами обласної ради – Віктором Полозовим і Вадимом Гайовичем та громадським діячем, меценатом Людмилою Русаліною.
Як розповів міський голова Віталій Войцехівський, такі зібрання є традиційними, тому багато проблем вже подолано. Але існують серед них глобальні, позитивне вирішення яких не під силу місцевим органам влади.
Лікар загальної практики сімейної медицини амбулаторії №3 Тетяна Мозгова повідомила, що з переліку медикаментів «Доступні ліки» виключені найбільш уживані і потрібні. Також медичною реформою передбачено вивести стоматологію з державного фінансування: вона набуває приватного характеру. Саме тому з березня цього року припинено зубопротезування і лікування чорнобильців. Чи може управління праці на законних підставах укласти договір з приватними стоматологами на їхнє обслуговування? З’ясуванням цієї проблеми займатиметься начальник управління праці та соцзахисту населення Тетяна Лукомська.
Емоційним, з елементами сумної статистики, був виступ голови чорнобильської спілки Віктора Харіна.
– Усі ми – чорнобильці, афганці і АТОвці – користуємося одним законом про соціальний захист. 19 червня під стінами Верховної Ради ми вийшли на акцію протесту. Народний депутат, наша землячка Ірина Геращенко пообіцяла, що озвучить підняті нами проблеми на засіданні Кабміну. Та на «Годині уряду» про це навіть не згадалося. Нині в Україні залишилося 106 тисяч живих ліквідаторів аварії, а ще 6 років тому ця цифра сягала 160 осіб. За останнє 20-річчя з життя пішло 114 золотоніських ліквідаторів, лише протягом цього року – 7. Але під стінами Уряду зібралося лише 3 тисячі чорнобильців, і це було досить гучно. Доведені до відчаю, наступного разу їх підніметься більше. «Через рік-два ви повимираєте, і проблема зникне сама собою!» – так цинічно нам в очі сказав міністр соцполітики Андрій Рева. Наймолодшому золотоніському ліквідатору, який у ту пору ніс строкову службу, нині за 50, найстаршому – за 80. Лікарі для нас роками напрацьовували схеми лікування, підбирали ліки, а тепер їх немає у переліку. Як нам бути, як жити? Сьогодні ці проблеми найбільше стосуються чорнобильців та афганців. Якщо вони залишаться без уваги на державному рівні, то за два-три роки в ті дубові двері стукатимуть і АТОвці. Такий закон життя: наші проблеми стануть їхніми.
Про свої враження від «спілкування» з народними депутатами у Києві під час акції протесту поділився Сергій Марсаков.
– Для них такі приїзди стали звичним явищем. Вони на нас дивилися як на клоунів, тримаючи в одній руці чашку з кавою, в іншій – телефон для селфі. Лише після сутички, коли з’явилися перші постраждалі з розбитими обличчями, переважно люди старшого віку, а частина протестувальників і я, в тому числі, зазнали отруєння газом, до нас вийшли Ірина Геращенко та Борислав Береза. Тільки й того, що вийшли… Чому українці не чують українців?
Вадим Гайович нагадав, як з обласного бюджету депутати зняли 3,5 млн грн з чорнобильської програми, щоб направити їх на будівництво собачників. І тільки, коли цілими автобусами з усіх районів області до стін ОДА стали приїздити ліквідатори, народні обранці переглянули своє рішення на користь протестуючих. Вадим Юрійович переконаний, що глобальні загальнодержавні проблеми на місцевому рівні не вирішити. Проте не варто складати руки, а діяти і шукати вихід з будь-яких ситуацій: «Добре, що на міському та регіональному рівні вас чують, і ви маєте підтримку».
Підсумовуючи зібрання, Віталій Войцехівський зауважив, що депутати обласної ради: Віктор Полозов, Вадим Гайович і Владислав Кулініч – надійна та суттєва допомога у вирішенні місцевих проблем. Є підстави сподіватися, що влиття в цей тандем Людмили Русаліної стане відчутним як для чорнобильців, афганців та АТОвців, так і для всіх золотонісців. Очільники громадських організацій підготували і передали громадській діячці перелік своїх проблем у письмовій формі
