Про перевірку декларації після її подання

Публічні службовці прозвітували про свої статки за останні три роки (2021-2023), а Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримало понад 2 млн декларацій. Що ж НАЗК робитиме з ними далі? Як працює ризик-орієнтований підхід до відбору та перевірок декларацій?

Задача НАЗК – сконцентрувати увагу на перевірках тих декларацій, які містять ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, недекларування активів тощо. Саме тому розроблено та впроваджено кардинально новий підхід, який має забезпечити перевірку максимальної кількості поданих декларацій, оптимізувати процес перевірок та підвищити ефективність проведення повних перевірок декларацій.

Отже, після того як декларант подав декларацію до Реєстру декларацій, він має ще 30 днів для подання один раз виправленої декларації, якщо допустив помилки або згадав додаткову інформацію про свої чи членів сім’ї активи. При цьому, НАЗК радить скористатись функцією «Дані для декларації» в Реєстрі декларацій. Протягом цього часу НАЗК нічого не робить з декларацією (крім проведення спецперевірки у визначених законом випадках).

Після завершення 30-денного строку з дня подачі декларації або одразу після подачі виправленої декларації, всі декларації проходять логічний та арифметичний контроль (ЛАК). За його допомогою ідентифікуються невідповідності (ризики), здійснюється їх оцінка та визначається показник рейтингу ризику декларації. ЛАК – це своєрідний фільтр з трьох етапів, який допомагає проаналізувати всі декларації та визначити ті з них, які мають найвищий показник рейтингу ризику. ЛАК здійснюється наступним чином:

1. Порівнянюються дані у декларації з даними реєстрів, банків даних, до яких НАЗК має автоматизований доступ (завдяки вдосконаленню процесу обміну даними між реєстрами наразі можливо звірити до 74% даних, зазначених у декларації). Кожна виявлена за результатами порівняння даних невідповідність вважається ідентифікованим ризиком.
2. Порівнюються дані, вказані як в даній декларації, так і з даними, вказаними у декларації попереднього періоду (за наявності), а також застосовуються формули, які дозволяють виявити ознаки незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, ознаки порушення обмежень щодо одержання подарунків чи сумісництва та суміщення діяльності. Спрацювання хоча б однієї з формул та кожна виявлена при порівнянні даних невідповідність вважається ідентифікованим ризиком.
3. Кожному ідентифікованому у декларації ризику присвоюється ваговий коефіцієнт. Сума всіх вагових коефіцієнтів є розрахованим показником рейтингу ризику декларації.

За показником рейтингу ризику відбувається ранжування всіх декларацій від вищого до нижчого. Це впливає на черговість відбору декларацій на їхню повну перевірку.

Що таке автоматизована перевірка декларації? Які декларації можуть бути перевірені автоматизовано?

Якщо декларація отримала низький показник рейтингу ризику, то вона може пройти автоматизовану перевірку програмними засобами Реєстру декларацій. Йдеться про приблизно 30% усіх поданих до Реєстру декларацій. При цьому автоматизовано можуть бути перевірені декларації:

-в яких відображено дані, достатні для ідентифікації членів сім’ї декларанта та об’єктів декларування;
-в яких відображений обсяг даних, що може бути перевірений шляхом порівняння даних декларації з даними національних реєстрів та банків даних, і якщо за результатами такого порівняння не встановлено ознак декларування недостовірних відомостей (понад 100 прожиткових мінімумів);
-якщо за результатом застосуванням певних формул, наприклад, на встановлення ознак незаконного збагачення чи необгрунтованості активів, конфлікту інтересів,  не встановлено ознак таких порушень;
-декларації, подані за 2021 та наступні звітні роки (за попередні роки це зробити неможливо, оскільки у 2021 році змінилася форма декларації).
При цьому не можуть бути перевірені автоматизовано декларації, подані суддями, суддями Конституційного Суду України, крім суддів у відставці, оскільки Законом України “Про запобігання корупції” визначено особливості перевірки декларацій, поданих вказаними категоріями декларантів.

За результатами успішного проходження автоматизованої перевірки декларант отримає повідомлення та довідку у персональному кабінеті Реєстру декларацій. Про те, що декларація пройшла автоматизовану перевірку, вказуватиме відповідна позначка в публічній частині Реєстру декларацій. Її зможе побачити кожен користувач в публічній частині Реєстру.

Якщо ви не отримали довідки за результатами автоматизованої перевірки, то ваша декларація не пройшла таку перевірку. Це не означає, що в декларації вказані недостовірні відомості або виявлено ознаки незаконного збагачення чи необгрунтованості активів. Можливо, декларація містить дані, які неможливо перевірити автоматизовано програмними засобами Реєстру. Складення довідки про непроходження автоматизованої перевірки не передбачено.

Які декларації підлягають повній перевірці?

Порядком відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки  визначено, що для повної перевірки уповноваженими особами НАЗК відбираються декларації:

-в першу чергу ті, які мають найвищий показник рейтингу ризику та які подані особами, посади яких вказані у примітці до ст. 51-3 Закону “Про запобігання корупції”, а також подані особами, посади яких пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків;

-в другу чергу ті, які мають найвищий показник рейтингу ризику та подані іншими категоріями декларантів;

-в третю чергу за повідомленнями від фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів, журналістів-розслідувачів, в яких буде вказана інформація про можливе декларування недостовірних відомостей (більше 500 прожиткових мінімумів). Навіть у випадках, коли така декларація пройшла автоматизовану перевірку та незалежно від показника рейтингу ризику декларації;

-в четверту чергу ті, щодо яких в повідомленнях від фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів, журналістів-розслідувачів буде вказана інформація про можливе декларування недостовірних відомостей у розмірі від 100 до 500 прожиткових мінімумів. Такі декларації будуть перевірені навіть у випадках, коли вони вже пройшли автоматизовану перевірку та незалежно від показника рейтингу ризику декларації.

Відібрані для повної перевірки декларації розподіляються між уповноваженими особами НАЗК шляхом автоматизованого розподілу.

Повна перевірка здійснюється за затвердженим Порядком проведення повної перевірки декларації. Її складовими є:

-з’ясування достовірності задекларованих відомостей;

-з’ясування точності оцінки задекларованих активів;

-перевірка на наявність конфлікту інтересів;

-перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Вищезазначеним Порядком розмежовано поняття неточних та недостовірних відомостей в залежності від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Про те, як це вираховується, ми розповідали тут.

Повідомлення про розпочату повну перевірку декларант отримає в особистому кабінеті в Реєстрі декларацій, а журналісти та суспільство зможуть побачити це на офіційному сайті НАЗК у розділі “Моніторинг діяльності НАЗК”. Тут також розміщуються довідки за результатами повних перевірок та інформація про направлені до компетентних органів обґрунтовані висновки про виявлені порушення.

За результатами проведеної повної перевірки, декларант отримує примірник довідки та має обов’язок подати декларацію з достовірними відомостями упродовж 10 днів. У разі встановлення недостовірних відомостей та інших порушень з боку НАЗК вживаються заходи реагування відповідно до компетенції органів, а також повідомляється керівник органу, в якому працює декларант.

Наголошуємо, що початок повної перевірки ще не означає, що декларант вчинив корупційне або повʼязане з корупцією правопорушення.

Фахівці Головного управління ДПС у Черкаській області роз’яснюють, що відповідно до п. 6.1 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (Закон № 755), контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі:  відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця; відомостей про скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Контролюючі органи здійснюють контроль відомостей, які надійшли стосовно фізичної особи – підприємця з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), у порядку, визначеному п. 3.3 розд. III Порядку № 1588 (п. 6.2 розд. VI Порядку № 1588).  Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (унесення змін)  платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку № 1588). Згідно з п. 6.5 розд. VI Порядку № 158, дані про взяття на облік фізичної особи – підприємця передаються до ЄДР у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу – підприємця взято на облік.

Взяття на облік фізичної особи – підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (портал електронних сервісів), відповідно до Закону № 755.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді:

1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР;

2) оприлюднення публічної інформації з ЄДР у формі відкритих даних відповідно до Закону від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»;

3) безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих, зокрема фізичною особою – підприємцем;

4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі;

5) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі;

6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату;

7) суб’єктам приватного права може надаватися прямий доступ до ЄДР в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 (Правила).

Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

З метою отримання послуги з проставлення апостиля платник, який перебуває за кордоном, заяву з документом (документами), на якому (яких) необхідно проставити апостиль та документом (документами) про оплату послуги з проставлення апостиля або документом, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копією, засвідченою в установленому порядку, надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення до ДПС за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053.

Звертаємо увагу, що оскільки відповідно до п. 1 Правил спеціальною відміткою «Apostille» засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, автентичність відбитка печатки, якою скріплений документ, ДПС може бути проставлено апостиль на документах, що містять підпис посадової особи контролюючого органу та печатку.

У заявах про проставлення апостиля в ДПС на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (Заяви), рекомендовані форми яких розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Апостиль/Форми Заяв про проставлення апостиля в ДПС на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб, зазначається поштова адреса, на яку буде направлено документ (документи) з проставленим апостилем або обґрунтованою відмовою (далі – Документ) засобами поштового зв’язку АТ «Укрпошта» (далі – адреса).

При цьому в Заявах зазначається адреса в межах території України.

Водночас у Заявах платник, який є заявником, може визначити особу, яка буде отримувачем Документа (поштою), вказавши її адресу, прізвище, ім’я, по батькові та телефон.

ГУ ДПС у Черкаській області нагадує, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів (р. д.) для великих платників податків щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р. д., інших платників податків – 20 р. д.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 Податкового кодексу (ПК), можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більше як на 15 р. д. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більше як на 5 р. д., інших платників податків – не більше як на 10 р. д.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 р. д. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 р. д., для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 р. д., інших платників податків – 10 р. д.

Продовження строків проведення таких перевірок, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 р. д. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 р. д., інших платників податків – не більш як на 5 р. д.

Якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за 3 р. д. до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ПК, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за 3 р. д. до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено на строк 3 р. д.

За який звітний період вперше подається податкова декларація з рентної плати СГ, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідно до п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (ПКУ) платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).

Отже, податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці суб’єкт господарювання почав користуватися радіочастотним ресурсом).

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що кампанія декларування громадянами своїх доходів, отриманих у 2023 році, добігає кінця. Усі громадяни, які ще не задекларували свої доходи, можуть зробити це до 1 травня 2024 року. 

Деталі щодо переліку доходів, термінів та способів подання декларацій – далі.

Хто має подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Подати декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:

окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Терміни

Граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи до  1 травня 2024 року: 

фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування;

громадянами, які отримали доходи, що підлягають обов’язковому декларуванню;

особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

До 31 грудня 2024 року (включно): 

громадянами, які мають право на податкову знижку.

Граничний термін сплати до 1 серпня 2024 року: 

сум податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у поданій податковій декларації.

Способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

1) особисто або уповноваженою особою;

2) поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання(п. 49.5 ст. 49 Кодексу);

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Також це можна зробити за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова», що останнім часом набуває особливої популярності.

В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника податків.

У Головному управлінні ДПС у Черкаській області працює формат співпраці з бізнесом – Комунікаційна податкова платформа!

Зараз, як ніколи, важливо залишатися на зв’язку. Саме тому податкова служба розширила можливості для комунікацій з громадськістю і бізнес-спільнотою, аби кожен знайшов оптимальний для себе формат діалогу з податківцями.

За результатами вжитих заходів у березні 2024 року, доведений показник із надходження до державного бюджету податку на прибуток підприємств (248,4 млн грн) забезпечили на 129,7 % (322,1 млн грн). Понад завдання надійшло 73,7 млн грн.

Про документи, що підтверджують статус благодійника-фізичної особи-волонтера у період обмеження доступу до Реєстру волонтерів, розповіла на вебінарі начальниця управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Черкаській області Наталія Бойко. Йдеться про волонтерів, які надають допомогу індивідуально.

Протягом січня-березня 2024 року платники Черкаської області заявили до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки 316,5 млн грн. Це на 6,7 млн грн більше, порівняно з показником відповідного періоду минулого року.

До уваги платників податків Черкащини!

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів доступні:

– на субсайті Головного управління ДПС у Черкаській області: https://ck.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

– на офіційному вебпорталі ДПС України: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/

Шановні платники податків!

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Асоціацією платників податків України відновлено щорічний Всеукраїнський Рейтинг «Сумлінні платники податків».

За перший квартал 2024 року надходження платежів, контроль за надходженням яких покладено на управління оподаткування фізичних осіб, становлять 7 277,4 млн грн, що на 1 048,8 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Головне управління ДПС у Черкаській області у зв’язку з впровадженням з 01.02.2023 року використання надавачам платіжних послуг виключно структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування повідомляє.

Інфографіка щодо можливості отримання інформації про наявність податкового богу за допомогою електронних сервісів ДПС.

Зберігайте та користуйтеся.

За підсумками роботи в березні 2024 року, збір податку на додану вартість до державного бюджету становить 345,4 млн грн. Доведені показники доходів забезпечили на 109,4%, додатково надійшло 29,7 млн грн.

За результатами декларування, за лютий 2024 року задекларовано позитивне значення до сплати податку на додану вартість в сумі 329,5 млн грн.

В Електронному кабінеті доступна послуга, яка дозволяє перевірити ризиковість контрагентів-платників ПДВ. Перевірка контрагента на ризиковість, допоможе уникнути можливих негативних наслідків від співпраці з ненадійними контрагентами. Зауважимо, наказом Міністерства фінансів України від 27.02.2023 № 110 внесені зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, що розширюють доступ платників податків до податкової інформації про їхніх контрагентів.

Понад 4,4 тисячі декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік – саме таку кількість документів подали громадяни до ГУ ДПС у Черкаській області протягом першого кварталу 2024 року. Загальна сума задекларованого доходу перевищує 1 375,4 млн грн. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Володимир Жаврід.