Михайло Пономаренко був автором понад тисячі публіцистичних статей, а також співавтором фундаментального видання «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область». Його колеги та сучасники з повагою називали його «народним академіком» і патріархом українського краєзнавства. 28 жовтня – 105 річниця від дня народження Михайла Федоровича Пономаренка (1920-2010) – видатного краєзнавця, педагога, громадського діяча, заслуженого вчителя України. Люди, які знали його особисто, згадують не лише енергію, що здавалася невичерпною, а й дивовижну скромність людини, котра все життя присвятила служінню рідному краю, науці й людям.
Як повідомляє у своєму репортажі видання Золотоноша.City, на вшанування цієї дати до МБК завітали секретар міської ради Наталія Сьомак, директорка Державного архіву Черкаської області Тетяна Клименко, очільник Золотоніської районної організації Національної спілки краєзнавців України, краєзнавець Григорій Голиш, очільниця Золотоніського краєзнавчого музею ім. М. Пономаренка Віта Ямборська, краєзнавець Андрій Логінов, небайдужі містяни та жителі району.
Присутні згадували не лише науковий доробок краєзнавця, але і життєвий шлях Михайла Федоровича, який був нелегким і тернистим, але він обрав цю дорогу свідомо — шлях дослідника, педагога, просвітителя. Михайло Пономаренко став одним з ініціаторів створення Спілки краєзнавців Черкащини, заклавши підвалини системного дослідження історії, культури та побуту рідного краю.
Його інтереси охоплювали надзвичайно широкий спектр — від лінгвістики, археології, історичного краєзнавства й топоніміки до літературознавства та народознавства. Його напрацювання, кажуть науковці, могли б лягти в основу не однієї дисертації.
Михайло Пономаренко був автором понад тисячі публіцистичних статей, а також співавтором фундаментального видання «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область». Його колеги та сучасники з повагою називали його «народним академіком» і патріархом українського краєзнавства.
Окрім дослідницької діяльності, Михайло Федорович мав справжній педагогічний талант. Його учні пам’ятають уроки, які виходили далеко за межі підручників — це були уроки любові до Батьківщини, рідної мови, історії.
Михайло Пономаренко володів багатьма європейськими мовами й здійснив численні переклади творів відомих авторів із іспанської, італійської, німецької, португальської, французької, англійської, грецької, чеської, словацької та польської мов.
Заняття літературної студії “Супій”. Золотоніський краєзнавчий музей. 1961 рік / Фото: Державний архів Черкаської області
Михайло Федорович Пономаренко з учнями Золотоніської 4 школи / Фото: Державний архів Черкаської області
Особовий фонд Михайла Федоровича Пономаренка зберігається у Державному архіві Черкаської області та охоплює документи за 1889–1993 роки і налічує 39 одиниць зберігання. Серед них — рецензії, відгуки, спогади, листування з кореспондентами, редакціями газет, видавництвом «Дніпро», особисті документи, дипломи, грамоти, а також унікальні світлини з різних періодів його життя.
