Щодня ми користуємося водою, електрикою, теплом, а вулиці наших міст залишаються чистими у будь-яку пору року і час доби. Усе це – завдяки комунальникам, які працюють, коли ми ще спимо або відпочиваємо. В Україні їхня праця відзначається офіційним святом – Днем працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення. У 2025 році це свято припадає на 16 березня. Чому варто згадати про цих людей не тільки у їхнє професійне свято? Бо без них наше життя не було б таким зручним і комфортним.
Детально про це пише видання Золотоноша.City.
Чи знаєте ви ім’я людини, яка з місяця в місяць, з року в рік дбає про те, щоб баки на контейнерних майданчиках були вивезені вчасно? Чи знаєте ви, хто не дозволяє собі бодай дня захворіти чи виприснути з колії, аби не порушився графік вивезення твердих побутових відходів?
Чи спадало вам на думку, що порядком на полігоні та біля багатоповерхівок переймається тендітна і відповідальна Надія Скорик – начальник дільниці поводження з побутовими відходами комунального підприємства «Міський водоканал».
– Відповідно до кількості населення та згідно з нормами накопичення ТПВ, складаю графіки вивезення побутових відходів від багатоповерхівок, з приватного сектора, включаючи заявки підприємств, підприємців та бюджетних установ, – ділиться Надія Федорівна. – Щодня 2 автомобілі відправляю у приватний сектор, ще 2 спецавто з бічним завантаженням спустошують однокубові баки, ще 4 авто вивозять великогабаритні контейнери.
Надії Федорівні підпорядковуються 11 робітників дільниці та ще 4 особи, що чергують на міському полігоні ТПВ, де відповідно до укладеної угоди працює бульдозер ПП Олександра Каграманова.
Сміттєвози працюють щодня, починаючи з 8 ранку. Щоправда, вихідні для працівників вибрали не суботу-неділю, як традиційно в усіх, а середу і суботу.
– Це вже напрацьований досвід, – пояснює пані Надія. – Бо раніше, кожен понеділок для нас був чорним: техніка не вправлялася з горами непотребу після суботи-неділі.
Екіпаж складається з двох осіб – водій та робітник. Завдання робітника – повернути бак, щоб ухопила лапа сміттєвоза, підчистити сміття, що лишилося поза баком, натягти цепи великогабаритного контейнера, закріпити тен, щоб під час руху авто непотріб не розлітався містом.
Трапляється, що зношена техніка виходить з ладу. Ви помічаєте, що два-три дні не вивозили сміття від вашого будинку? Ні! Бо такого просто не буває. Надія Федорівна організовує 2-змінну роботу, щоб «закрить» локацію, або ж доводиться переносити вихідний людям.
Найважче – це робота з підприємцями, які укладають угоду на вивезення ТПВ за фактом накопичення. Тобто, магазин чи маркет працює щодня протягом 12-и годин, а непотребу в ньому назбирується раз на тиждень…
Серед зразкових локацій у Золотоноші – Шевченка, 68 та Захисників України,11.
А от на Обухова, 48; Баха, 90; 23 Вересня, 90А; Незалежності, 37 – щодня за голову треба хапатися. І не тому, що довкруг люди неохайні. Ці контейнерні майданчики – проїзні і їх забивають проїзні «хитруни та економісти» – любителі жити за чужий рахунок.
– О 6-ій ранку «впіймала» на Грушевського заїжджого хазяїна з Нової Дмитрівки, вивантажував сміття з власного авто. Зробила зауваження. То мене такою лайкою накрили, таким брудом облили, що на весь день настрій зіпсували. А потім почали через знайомих ще й погрожувати…
– Що приваблює в роботі? Людська вдячність! Завжди дякують ті містяни, хто користується послугою замовлення великого контейнера. Також щоразу дякує голова ОСББ на Захисників України, 11 – Людмила Шаруда. Вона знайде час і у вайбері напише: «Надю, дякую!»
У день професійного свята її «хлопці» завжди дарують букет квітів. Директор «Міськводоканалу» Сергій Кузнєцов вітає підлеглих, вручає преміальні і грамоти усім працівникам цієї дільниці. Про це «турбується» Надія Скорик, бо «вони в мене найкращі!»
Портрет начальниці дільниці був би неповним, якщо упустити кілька вагомих фактів. Надія Скорик знаходить час для заняття фітнесом у групі Людмили Руденко, вона учасниця танцювального ансамблю «Жіночий батальйон» під керівництвом Лесі Орленко, а ще – невтомна донатниця для наших Збройних Сил.
Тож у День комунальника не забудьмо сказати «Дякую!» тим, обрав непрестижну професію, хто працює для кожного з нас. Бо їхня робота – це не лише про труби й лопати, а про комфорт, до якого ми звикли.
