«Зник безвісти» – два слова, що змінюють усе життя. Це біль і розпач… і водночас надія. Саме «Прапор Надії» – неофіційний знак пам’яті про українських військовополонених і зниклих безвісти.
Цей біло-чорний стяг з’явився у 2024 році з ініціативи Героя України, захисника Маріуполя Сергія Волинського, відомого всім як «Волина». Він особисто пройшов російський полон і добре знає ціну очікування та віри. У серпні минулого року Сергій подав петицію до Президента України, аби затвердити цей прапор офіційним символом пам’яті про всіх полонених та зниклих безвісти. І петиція дуже швидко зібрала понад 25 тисяч підписів.
30 серпня – у Міжнародний день зниклих безвісти – на Садовому проїзді в Золотоноші піднімали цей прапор військовослужбовець 156 зенітного ракетного полку та Наталія Дзюбан, дружина безвісти зниклого воїна, керівниця громадської організації «Сила у тобі».
Як відомо, станом на середину 2025 року в Україні у Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин перебуває понад 71 тисяча осіб. Хтось зник на полі бою, хтось — у тимчасово окупованому місті. Але кожного з них досі шукають і чекають – батьки, діти, друзі. Чекають бодай на найменшу звістку. За даними Міжнародного Товариства Червоного Хреста, щогодини з’ясовується доля одного зі зниклих. Це дає надію – найцінніше, що мають їхні родини.
– Ми віримо: настане день, коли кожна мама, дружина чи дитина почує добру звістку про свого найріднішого. І поки ця звістка ще в дорозі – ми маємо бути поруч із тими, хто чекає, – прокоментувала подію секретар Золотоніської міської ради Наталія Сьомак.
Нагадаємо, вперше Прапор Надії підняли 8 травня 2025 року у Запоріжжі, біля ветеранського хабу «Ветеран ПРО». Відтоді він замайорів у різних куточках України – над вокзалами, адміністративними будівлями, у громадах – як нагадування, що ми чекаємо і віримо в повернення кожного. Його кольори мають глибокий зміст: чорний – це біль, страждання і невідомість, у якій живуть наші родини, білий – це світло, віра і надія, що наші близькі обов’язково повернуться додому.
Будьмо разом, підтримуймо один одного і вірмо в повернення кожного!
