6 грудня – День Збройних сил України. Цього дня сотні вітань линуть на адресу військових, хто тримає фронт. У Золотоноші ж від ранку на Садовому проїзді зібралися сотні людей, серед яких основна частина тих, хто місяцями чекає обнадійливої звістки про долю сина, чоловіка, батька. Люди із зболеними душами, з очима, що не висихають від сліз. Вони стоять вздовж центральної вулиці міста з іменинними прапорами. Вони об’єдналися в громадську організацію “Сила в тобі», бо у них спільне горе – їхні рідні, що стали на захист країни, нині в статусі «Зниклий безвісти».
Про це розповідає видання Золотоноша.City.
– 6 місяців ми йшли до реалізації моєї ініціативи встановити у центрі міста Дерева надії, щоб нагадати усім про себе, про наших захисників, про їхню долю, – каже голова ГО «Сила в тобі» Наталія Дзюбан. – У нашій громаді таких захисників 110 осіб.
– Моя душа сьогодні на Донеччині, на тій землі звідки надійшов останній дзвінок від чоловіка, – зі сльозами мовила дружина зниклого безвісти – Яна Петрик.
– Тримаю у руках жетон, немов тебе, сину за руку, – продовжила мама воїна – Ольга Вольченко, від якого теж немає звісток.
Церемонія відкриття пройшла в атмосфері болю, співчуття, мовчазному онімінні. Горе людей, котрі живуть з цим болем, передалося усім присутнім. Тиха вервечка згорьованих розтяглася на кілька метрів. Вони стискали в руках жетони з викарбуваними іменами рідних, як останню надію і святу віру. Дерево надії, що носить символічну назву «Вітер зі Сходу», поволі вкривалося листями-жетонами. І чим більше їх ставало, тим дужче стискалося серце.
Серед містян – військові 157 батальйону 118 бригади ТрО. Вони теж почепили жетони з іменами побратимів, що знаходяться між небом і землею.
Наталія Дзюбан подякувала керівництву громади і депутатському корпусу за виділені кошти на облаштування Дерева надії та присутнім бійцям 25 бригади і 157 батальйону.
Сподіваємося, що жетони-листочки – явище тимчасове: їх знімуть власноруч військові, котрі повернуться до рідного міста.
