Дата і місце народження: 21 жовтня 1981, село Благодатне
Дата і місце загибелі смерті: 07 лютого 2024, Синьківка, Куп’янський район, Харківська область
Місце поховання: с. Благодатне, Золотоніська громада, Черкаська оласть.
Звання: солдат
Посада: стрілець-снайпер
Підрозділ: 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада
Нагороди: орден “За Мужність” III ступеня, почесне звання «Захисник України – Герой Черкас».
У Романа Анатолійовича залишилися батьки, дружина Юлія та двоє синів Олександр та Ярослав.
Працював у Регіональному рівні водних ресурсів на посаді інженера-електрика. Він був висококваліфікований спеціалістом та відповідальним працівником, якого шанували в колективі.
Народився 21 жовтня 1981року. В селі Благодатне Золотоніського району Черкаської області. Навчався в місцевій школі. Пізніше здобув освіту за спеціальністю технік-електрик у Черкаському технікумі.
Солдат Тищенко Роман Анатолійович у листопаді 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації Золотоніській РТЦК вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконував військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 7.02.2024 року поблизу н.п. Синьківка Куп’янського району Харківської області. Причина смерті вибухова травма
Роман захоплювався автомобілями, ще в часи юності цікавився ретро технікою, колекціонував журнали автотехніки. Сам збирав та розбирав автомобілі. Був справжнім хазяїном. Найголовнішою мрією мого чоловіка була вільна, заможна та незалежна Україна. Він прагнув, щоб його діти мали можливість обирати свій шлях у житті, жили без страху і будували щасливе майбутнє. Для Романа вільний час — це час проведений із сім’єю. Час для дітей, дружини, батьків, братів.
Міцна родина — найбільший здобуток, тому кожну вільну годину присвячував сім’ї. А це й зробити гойдалку з синами, пограти у футбол, або ж зібрати квіти для дружини.
Друзі знали, що на Романа завжди можна розраховувати. Він завжди був готовий прийти на допомогу, дати пораду чи просто підтримати. «Друг» — це для нього було не просто слово. Друзі, співробіникі або ж просто люди, яким потрібна була допомога, в будь-який час могли заручитися його підтримкою чи порадою. Дуже багато людей, односельців, друзів згадують його велике серце.
Загибель Романа стала непоправною втратою для його рідних та близьких. Для батьків сини – це крила, і за кожного болить душа. Загиблий син — не загоєна рана, котра весь час кровоточить. Зі звісткою про загибель обірвалося життя, помарнів світ батьків. Син! Цім все сказано.
Для братів Андрія та Віталія Роман був найріднішою людиною у світі. Вони завжди підтримували один одного.
Згадують сина, брата, чоловіка, батька людину, чиє життя обірвала страшна навала орди московитів. Це мрії, які не збулися… Це час, що зупинився в одну мить. Згадується все прекрасне, що залишив Роман по собі: любов до життя,- пригадує його дружина.
З початку вторгнення військ РФ на територію Донецької області Роман прагнув до лав ЗСУ, щоб захищати свою державу. Але його стримувала сім’я: дружина та зовсім маленькі діти Олександр та Ярослав. А з початку повномасштабного вторгнення він добровільно пішов до ТЦК, брав участь в облаштуванні оборонних споруд на Черкащині, волонтерив. У 2023 році прийняв присягу на вірність народу України в лавах ЗСУ. Далі була служба на Куп’янському напрямку Харківщини. Там і обірвалося життя Романа на передовій лінії вогню. Це як страшний сон…, згадує дружина Юлія про те, як дізналася про загибель чоловіка про мого Романа. Захід на бойове чергування, короткій дзвінок, а потім очікування звісток. Спочатку прийшло повідомлення, що він зник безвісти, і ми почали сподіватися, що завдяки молитвам і вірі, він все ж таки знайдеться. Загинув! Неможливо було повірити в цю реальність, в середині все обірвалося, охопило горе…
Указом Президента України №381/2024 наороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.03.2025 № 253 присвоєно Почесне звання «Захисник України – Герой Черкас».
Джерело: “Небесний Легіон”
Більше у ЗМІ: На щиті Роман Тищенко – Воїн Світла, Лицар Добра (Золотоноша.City), Wikipedia, Указ Президента України №381/2024, Черкаська міська рада.
