Дата та місце народження: 29 листопада 1997 р., місто Вараш (Рівненська область)
Дата та місце загибелі: 13 травня 2022 р., район н.п. Новомихайлівка (Донецька область)
Місце поховання: село Кропивна
Звання: Старший солдат
Підрозділ: прикордонна комендатура швидкого реагування «Новотроїцьке» 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Часто кажуть, що війна відбирає у нас найкращих. Мабуть у цьому є доля правди. Для кожної громади загиблий – це герой, який ціною власного життя подарував нам можливість радіти прийдешньому дню. Коли згадуєш нашого односельчанина Діму Макаревича, то на думку приходять лише хороші слова. «Якби й хотів сказати щось погане, але нема чого», – кажуть кропивняни. Спокійний, врівноважений, ввічливий, сором’язливий, відповідальний, працьовитий – це все про нашого Діму. Серце крається від болю, що такого хорошого хлопця вже немає з нами.
Дмитро Анатолійович Макаревич народився 29 листопада 1997 року у місті Вараш Рівненської області. У 2002 році приїхав у наше село Кропивну разом з мамою. Тут відвідував дитячий садок, пішов до школи і закінчив 11 класів Кропивнянської школи. Для мами був надійною підтримкою, допомагав їй по господарству, на городі, з худобою. А коли в сім’ї з’явився молодший братик Максим, був безмежно радий і бавив його. Діма був дуже добре вихований, мав повагу до старших. Коли літні сусідки у віці просили його про допомогу, не відмовляв нікому.
У 2015-му році вступив до Золотоніського професійного ліцею, де здобув професію водія. По завершенні — працював у компанії «Кернел». З 2018-2019 роках проходив строкову службу у в/ч А-2192 (смт Городок, Житомирської області) на посаді стрільця роти охорони. Сумлінно, чесно і добросовісно виконавши свій військовий обов’язок, повернувся в рідне село. Продовжив працювати у компанії, в службі охорони. У 2021 році поєднав свою долю із дружиною Інною. Завжди мріяв про кохання, сім’ю, дітей. Але війна внесла корективи в долю Дмитра.
Із початком повномасштабного рашистського вторгнення пішов захищати свою країну. Служив у Державній прикордонній службі України. Перебуваючи в районі н.п. Новомихайлівка Донецької області у складі зведеної групи від прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке» 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби та підрозділів 54 окремої механізованої бригади Збройних Сил України старший солдат брав участь у запеклих боях з переважаючими силами противника, посиленими бронетанковою технікою.
13 травня 2022 року окупаційні війська завдали масованого артилерійського та мінометного удару по оборонних позиціях складу зведеної групи. Близько 17:15 під час чергового артилерійського та мінометного обстрілу один зі снарядів влучив в бойову позицію, яку займав старший солдат Дмитро Макаревич, внаслідок чого військовослужбовець отримав осколкові поранення несумісні з життям.
Указом Президента України від 01.12.2022 р. № 818/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Макаревича Дмитра Анатолійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
За ініціативи виконавчого комітету Золотоніської міської ради, членів відповідної топонімічної комісії, старосту Кропивнянського округу, місцевих житедів та за результатами громадських слухань із 2023 році вулиця Гагаріна у селі Кропивна Золотоніської громади перейменована на честь Дмитра Макаревича.
Джерела: Золотоноша.City, Книга пам’яті органів системи МВС, Головний центр підготовки особового складу ДПСУ
Більше у ЗМІ: Сім’ї загиблих прикордонників отримали ордени «За мужність» ІІІ ступеня
