Дата та місце народження: 18 жовтня 1971 р., с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область.
Дата та місце загибелі: 18 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.
Звання: Старшина.
Посада: Старший інструктор (командир відділення).
Підрозділ: 3-я бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ.
Обставини загибелі: Зник безвісти 18 лютого 2015 р. під час відводу сил АТО з району Дебальцеве. Упізнаний серед загиблих. Похований.
Сімейний стан: Залишилися дружина та дві неповнолітні доньки.
Місце поховання: с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область (фото надгробку: ).
Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Від початку бойових дій пішов добровольцем до лав Національної гвардії України. Старший інструктор, командир 1-го відділення 3-го взводу роти на бронеавтомобілях, Харківська окрема бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ. Із 16 листопада 2014-го направлений у службове відрядження в зону бойових дій.
14 лютого 2015-го відбув у складі підрозділу для виконання бойового завдання до Дебальцевого. 18 лютого вранці рухався в складі групи автомобілем до постійного місця дислокації, потрапили в оточення терористів, були обстріляні, Хорошковський зазнав численних вогнепальних та осколкових поранень. Вважався зниклим безвісти, впізнаний серед загиблих.
Без В’ячеслава лишилися дружина, дві неповнолітні доньки — Карина та Яна.
Джерело: Книга пам’яті полеглих за Україну, Вікіпедія.
