Кабінет міністрів опублікував постанову про встановлення в Україні адаптивного карантину з 24 лютого і продовження загального карантину у зв’язку з пандемією коронавірусу, який діятиме до 30 квітня. Пише Золотоноша.Сіті.
Це означає, що в разі спалахів коронавірусної інфекції в окремих регіонах карантинні обмеження посилюватимуть саме там, а не по всій країні.
Залежно від епідемічної ситуації в Україні в цілому або на окремих територіях буде встановлюватися «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Базовим для всієї країни буде «жовтий» рівень епідеміологічної безпеки. Відповідно забороняється:
Працювати суб’єктам господарювання, які обслуговують відвідувачів, якщо:
- не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра.
- не забезпечено працівників масками та не здійснюється належний контроль за їх використанням.
- обслуговуються покупці без масок, за винятком обслуговування через вікна видачі, тераси тощо.
- не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Забороняється:
- робота закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ);
- відвідування закладів освіти учнями, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50% учнів та персоналу закладу;
- проводити в закладах освіти масові заходи за участю учнів з більше, ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів);
- проводити закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації (крім надання меддопомоги вагітним, породіллям, новонародженим; пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями; паліативним хворим; хворим, що потребують високоспеціалізованої меддопомоги; а тим, перенесення госпіталізації яких може мати значний ризик для життя або здоров’я);
- діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі (одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення, для басейнів – більше ніж 4 особи на одній доріжці для індивідуальних занять або 6 осіб для спортивно-тренувальних груп);
- відвідувати місця тимчасового тримання осіб, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та пунктів тимчасового розміщення біженців (крім захисників цих осіб);
- відвідування сторонніми особами установ і закладів соціального захисту для осіб похилого віку, ветеранів війни і праці, осіб з інвалідністю тощо;
- надавати засудженим дозволи на короткочасні виїзди за межі установ виконання покарань.
Які зміни у життя Золотоноші внесе адаптивний карантин?
Про це ми запитали у золотонісців, яких безпосередньо стосуватимуться обмеження.
Заступник Золотоніського міського голови Мар’яна Ніщенко:
– Гадаю, що особливих змін у роботу міських закладів адаптивний карантин не принесе. Запланований на 4 березня весняний Кубок «Ліги сміху» ми проведемо, оскільки наповнюваність глядацького залу дозволена на 50 відсотків. Тому зал районного Будинку культури, розрахований на 420 осіб, буде заповнений на половину, тобто, 210 осіб. Навіть, якщо люди купують квитки на кількох членів родини, то сидітимуть через одне місце. Таку практику уже маємо, і глядацький зал до таких обмежень підготовлений.
Що стосується освітніх закладів. Навчання у школах йтиме у штатному режимі. Кожен заклад достатньо забезпечений дезінфікуючими засобами, як для особистого застосування, так і для обробки приміщення. У дошкіллі усе залишається без змін. Дитячі ранки та свята проходитимуть без присутності батьків. Вихователі фотографують урочисті моменти і розсилають у у вайбер-групи. Нині батькам заборонено заходити у приміщення садочків. Уже стало нормою, що батьки за 10-15 хвилин повідомляють вихователю, коли приведуть чи заберуть дитину. Вважаю, що саме ці нововведення та обмеження дозволяють контролювати ситуацію і зменшити рівень захворюваності.
Олексій Дробязко, тренер секції кіокушин карате:
– Поки буде доступ до залу, доки й працюватимемо, адаптуючись до вимог. Звичайно, кількість людей на занятті буде обмежена. Як тільки навесні встановиться достатня плюсова температура і з’явиться можливість це робити на відкритому повітрі, ми обов’язково скористаємося цим. Будемо виходити із спортивного залу і тренуватися просто неба. Карантин вносить корективи у нашу роботу, але він не привід відміняти заняття спортом.
Петро Малишко, директор Золотоніського АТП-17112:
– Офіційного роз’яснення з департаменту транспортної інфраструктури ще не отримали. Сподіваюся, що громадський транспорт у Золотоноші працюватиме, принаймні ми у цьому зацікавлені. Наразі перевозимо пасажирів лише відповідно до кількості сидячих місць у салоні. Ці обмеження накладають відбитки на фінансову політику підприємства з нашого боку і на моральне невдоволення клієнтів. Але згортати чи обмежувати перевезення не плануємо, оскільки працюватимуть школи, дитячі, приватні та державні структури.
Микола Строкань, завсектором спорту Золотоніської служби у справах дітей, сім’ї, молоді і спорту:
– Минулого тижня відбулися 2 волейбольних турніри. Один – присвячений пам’яті знаного наставника титулованої команди «Златогор» Анатолія Адаменка. Другий – на честь Григорія Берези розіграли кубок «Співдружності громад». 8 лютого стартував щорічний турнір з волейболу на призи газети «Златокрай» і сайту Золотоноша-City. Ігри розписані до 19 березня. Адаптивний карантин не вплине на ці традиційні змагання. Завдяки деяким послабленням карантину глядачам дозволили відвідувати матчі командних видів спорту. Звичайно, зали будуть заповнені лише на половину. Попередні ж змагання ми проводили без присутності вболівальників.
Жанна Старухіна, головний технолог мережі закладів громадського харчування:
– Детально з обмеженнями чергового карантину ще не знайомилася. Але вважаю, що знову будуть труднощі і ускладнення в роботі. Ми тільки налагодили своє функціонування після локдауну, хоча на повну потужність ще не можемо працювати. Дуже важко було не згорнути відшліфовану систему, утримати професійних кухарів, кондитерів. Не хочу навіть згадувати, через які випробування нам довелося пройти. Як маневрували із закупленими продуктами, а школи перейшли на дистанційне навчання – це все пережили і дуже не хочемо до цього повертатися навіть подумки. У якій карантинній зоні ми будемо жити – залежить від свідомості, організованості і культури кожного з нас. Будемо дотримуватися усіх правил і санітарних норм не тільки у побуті, але й у громадських місцях, швидше повернемося до нормального життя.
