Останній робочий тиждень осені завершився неочікувано пізнавально та креативно з елементами нестандартності, творчості та винахідливості, що його так вишукано підготував і подарував унікальний педагогічно-батьківський колектив Золотоніської гімназії ім. С. Д. Скляренка. Приводом для цього презенту став звичайний звіт, що передбачений обласною цільовою програмою «Інноваційні школи Черкащини». Але поданий під таким вишукано-розкішним соусом, що приємний присмак залишиться в спогадах назавжди. Екскурсантами цікавої мандрівки стали того дня понад 50 гостей, серед яких депутат обласної ради, генеральний директор ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Владислав Кулініч та його заступник Володимир Касьян, президент компанії Econia Ukraine Ірина Варагаш, секретар міської ради Наталія Сьомак та заступник міського голови Світлана Суддя, директори черкаських та золотоніських шкіл, заступники очільників навчальних закладів регіону.
У вестибюлі школи гостинно всіх зустрічала господиня храму науки Любов Денисюк разом з колегами. Численну команду запрошених поділили на чотири мобільні групи не банальним розрахунком на перший-третій, а за кольором стрічок на випечених пряниках, оздоблених жовто-блакитною глазуррю. Ними пригощали кожного з гостей. Екскурсоводами були власне сама очільниця закладу, її заступник з наукової роботи Світлана Буряк, педагог-рганізатор Вікторія Котко та психолог Вікторія Ракітіна.
За словами Любові Денисюк, як не парадоксально це звучить, але на першому місці стоїть питання безпеки гімназистів. У зв’язку з цим планується обмежити вільний доступ дорослих на другий-третій поверхи закладу. Також передбачається у фойє гімназії, на першому поверсі розмістити великий екран та комфортну зону для очікування, зустрічей і спілкування. На екрані демонструватиметься різнобічна інформація: розклад уроків, подій, шкільних заходів, довідкові дані про вчителів та вся нормативно-правова база. Не обійдеться й без охорони та камер спостереження, виведених на екран. Потім ми потрапили у світ контрастів. За словами директора, нині вже на завершальній стадії проектно-кошторисна документація для ремонту приміщень загального користування.
– Хочемо, щоб наші коридори, що помітно контрастують з навчальними аудиторіями,були відремонтовані у європейському стилі: гарно, сучасно і яскраво, як люблять діти, – ділилася планами провідниця.
Перша зупинка у пілотному 2-В класі, який був поділений на три зони відповідно до кількості зимових місяців. Юні «вчителі» з охотою «навчали» поважних гостей в лабораторних умовах виготовляти сніг, малювати візерунки на шибках.
Оскільки у приміщенні гімназії бракує навчальних аудиторій, учительська кімната стала віртуальною. Як спілкуються між собою педагоги та вирішують нагальні проблеми? Про це розповіла вчитель інформатики,заступник директора з інформаційних технологій Інна Науменко, котра запросила гостей побути в ролі 9-класників і розв’язати найпростіші завдання у кабінеті інформатики. За її словами, у цьому році створена віртуальна платформа для дистанційного навчання – електронне середовище під назвою Moby School/
Попри перестороги і всілякі побоювання у шкільних коридорах розташували музеї. Та гімназисти бережуть і поповнюють кількість експонатів, що туляться на стінах, які волають про ремонт. В етнографічному музеї відкритого типу примостилася розписана старовинна скриня. Саме у її щілину діти опускають листівки з написаними побажаннями змін. Так, саме на запити гімназистів у гімназії з’явилася свого часу креативна їдальня. Вздовж вікон довгі дерев’яні стовбури, що виконують роль лавок. А навпроти на стіні – портрети українських класиків: Григорія Сковороди, Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка – творіння рук невтомного майстра з випалювання Віктора Бобровського. Щовесни на травневу підсумкову педраду він презентує одну зі своїх робіт, над створенням якої трудився протягом року.
Наймолодшенькі вихованці Світлани Шевченко, які влилися у гімназійну родину всього три місяці тому, охоче і гордо демонстрували вбрання, виготовлене із поліетиленових кульків. Напередодні вони дефілювали у цих сукнях на сцені актової зали на показі мод. Відвідувачі ж залишали аудиторію з виготовленими власноруч коронами з картонних тарілок. Численні гості, незважаючи на далеко не шкільний вік, змогли відчути себе у ролі учнів на різноманітних майстер-класах та навчальних квестах у STEM – лабораторіях, LEGO- лабораторії, кабінетах молодшої школи, іноземних мов, мультимедійному тирі, навчальних майстернях та етномайстерні, лінгафонній лабораторії, кабінетах географії, інформатики та фінансової грамотності. Щоправда, іноді випробовувати себе вирішували на рівні другокласників.
– Рушійною силою наших реалізованих проектів часто стають батьки гімназистів, – поділилася в розкішному приміщенні шахового клубу «Гамбіт» Любов Іванівна. – Наприклад, ініціатором створення цього клубу став Юрій Ткаченко. Окрім шахових турнірів, після отримання такого розкішного подарунка ми започаткували регіональний експеримент «Розвиток інтелектуальних здібностей молодших школярів засобами шахової логіки». Написали вже три посібники, яким немає аналогів в Україні.
У шаховому клубі навчається 32 школярі. Як розповіла наставниця юних шахістів Ірина Березанчук, шаховим премудростям вона вчилася разом з дітьми. І запропонувала гостям здолати підготовлені лабіринти разом з вихованцями.
Щомісяця, останній календарний день у гімназії по традиції відведений проекту «Кухня народів світу». Тож 30-го листопада гості дегустували запашні чаї єгипетської кухні.
Любов Денисюк подякувала всім, хто вніс бодай найменшу часточку у перетворення стандартного навчального закладу в інноваційний, за яким, вона впевнена на 100 відсотків, – майбутнє нової української школи.