«Головне в житті – завжди робити Добро людям.
Якщо не можеш робити добро велике – постарайся зробити хоча би маленьке.
Все добро робимо тільки Силою Господа».
Святий Лука Кримський
(Валентин Феліксович Войно-Ясенецький)
11 червня 2021 року з нагоди 60-річчя переходу у Вічність Святителя Луки, архієпископа Кримського, професора хірургії, доктора медичних наук, біля храму Святого Луки на території Золотоніської районної лікарні відкривається пам’ятник Святителю-хірургу, який врятував від смерті фізичної та духовної сотні тисяч людей за свого земного життя, а нині славиться на увесь світ своїми чудотворними зціленнями. Програма урочистостей:
10.00 – Божественна літургія в храмі Святого Луки.
12.00 – церемонія відкриття пам’ятника (автори – Іван Фізер (батько) та Іван Фізер (син).
ДЛЯ ДОВІДКИ: Видатний святий Православ’я Святитель Лука (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) – архієпископ Симферопольський і Кримський (27 квітня 1877 — 11 червня 1961) – професор-хірург, проповідник, автор численних робіт з богослів’я та медицини. У своїй іпостасі він поєднав здавалося би, протилежні речі – Хрест і скальпель, власним прикладом життя довівши, що «наука без релігії як Небо без Сонця», а триєдиною основою людини є Дух, душа і тіло. Святий Лука мав талант художника, однак свідомо обрав професію земського лікаря, аби бути корисним простим бідним людям. Працював у сільських лікарнях Росії, України, в Узбекистані, рятував солдат на фронтах Першої та Другої світових воєн. І водночас творив велику науку: його монографії з гнійної хірургії та реґіонарної анестезії проклали нові шляхи в медицині, за підручниками Святого Луки (Валентина Войно-Ясеснецького) досі навчаються як майбутні медики так і практикуючі лікарі. А проповіді й теософські трактати Святого Луки по праву вважають унікальним надбанням сучасного богослів’я. Немає органа в людському тілі, якого не торкався б цілительний скальпель святителя-хірурга. Він був окулістом і ларингологом, гінекологом і урологом, стоматологом і нейрохірургом, ортопедом і онкологом, і в кожній галузі досяг досконалості. За те, що любив Господа і став священником у найтяжчі роки радянського атеїзму, святитель-хірург пережив одинадцять років тюрем, заслань, катувань, принижень. Однак його заслуги в медицині були такими вагомими, що йому, політичному в’язневі(!) вручили сталінську премію 1 ступеня, найвищу державну нагороду того часу.
