Читачі Центральної бібліотеки Золотоніської міської ради, які приїхали до громади із різних міст та сіл України, знайшли розраду у читанні книг. Тут ж вони мали нагоду зустрітися всі разом і протягом двох годин спілкуватись один з одним, а також із місцевими письменниками Наталією Бонь і Володимиром Побиванцем, краєзнавцем Віталієм Побиванцем, музикантами Золотоніської школи мистецтв та юними театралами із Коробівки.
Зустріч у бібліотеці із жінками та дітьми, які тікаючи від війни, знайшли у нас не просто прихисток, а стали уже частинкою дружньої золотоніської родини, не залишила нікого байдужими.
Із Віталієм Побиванцем гості віртуально мандрували історією краю, з цікавістю пізнаючи його. А Володимир Побиванець у невимушеному спілкуванні розчулив присутніх до сліз і, як говорили жінки, вони розмовляли з ним як на сповіді, не звертаючи уваги на плин часу. Крізь сльози вони розповідали про своє нелегке життя, залишені рідні домівки після 24 лютого, а декому судилось змінити вже не одне місце проживання з далекого 2014 року. Почуті Володимиром Побиванцем життєві історії стануть сторінками його майбутньої книги.
Музичні дарунки цього дня презентували присутнім вихованці Золотоніської школи мистецтв разом зі своїм викладачем Юрієм Бабишкіним. Вкотре переконались нові жителі в нашій гостинності, смакуючи приготовані бібліотекарками смаколики. Коробівчани ж пригостили усіх смачною аличею.
Поки дорослі спілкувалися із братами Побиванцями, менші гості дивилися дитячу виставу, яку професійно зіграли члени дитячого клубу «Писаночка». Він багато років працює під керівництвом завідувачки Коробівської сільської бібліотеки Валентини Гукової. А ще діти разом із героями вистави відтворили енергійну руханку. Під час знайомства вони розповідали про себе та свої уподобання.
Заворожила ж хлопців та дівчат своєю розповіддю чарівна письменниця Наталія Бонь. Вона, маючи багатий літературний та життєвий досвід, мандрувала з ними сторінками своїх творів, передаючи свій патріотизм.
Наприкінці юні гості доповнили книжкову виставку «Моя рідна Батьківщина має назву Україна», закріпивши в областях, із яких приїхали, на гостьовій карті прапорці.
Зустріч має продовження, адже дорослі виявили бажання вивчати українську мову, а діти, маючи безліч талантів, хочуть зустрічатися в бібліотеці. Тож бібліотекаркам нині є над чим творчо працювати, плануючи наступні зустрічі.
