У суботу в Золотоноші відбулась акція-вшанування політичних в’язнів та борців за Незалежність України. Небайдужі золотонісці, а також місцеві екс-бійці добровольчих батальйонів зібралися біля пам’ятника Чорним Запорожцям, котрий два роки тому був встановлений у сквері Неверовського. В рамках заходу, ініційованого міською владою та активом громадської організації “Холодний Яр”, на цьому місці відтепер встановлено два флагштоки – із національним прапором, а також червоно-чорним, що символізує боротьбу.
За словами заступника міського голови Мар’яни Ніщенко, нині важливо в першу чергу пам’ятати, що цю дату (День вшанування жертв політичних репресій), ми зустрічаємо зі зброєю в руках. Таку думку вона висловила під час промови на місці події.
– Нехай Господь береже усіх наших визволителів, усіх наших воїнів. Тих, хто бореться за Незалежність України сьогодні. І нехай врешті-решт над Україною сяє мирне небо, звернулася до присутніх посадовець.
Командир міськрайонного громадського формування “Холодний Яр” Дмитро Прока зазначив, що дуже складно уявити справжній бій на вулицях Золотоноші. Хоча, якби не добровольці, що війна цілком могла знову дістатися і до нашого міста. Місцевій молоді ж він побажав берегти традиції, шанувати батьків та нашу Батьківщину. Саме це стане головною запорукою перемоги.
– Йти до волі, до останнього подиху, – додав заклик його колега Володимир Литвин, керівник черкаського осередку ГО Національно-визвольний рух “Холодний Яр”.
Він же й розповів про історію виникнення та використання червоно-чорного прапора, важливе значення його кольорової гамми. Зазвичай вважається, що чорний колір символізує українську землю, а червоний — кров борців пролиту на неї в боротьбі за свободу та незалежність України. Принаймні таке офіційне пояснення було ухвалене під час Другого Великого збору ОУН у 1941 році. Самі ж кольори – червоний і чорний – невід’ємні від в українській історії. Їх можна побачити на одязі, на крашанках, у фольклорі.
Після завершення офіційної частини учасників заходу запросили на імпровізовану виставку зброї. Тут були представлені досить цікаві експонати, починаючи із 18 століття, завершуючи сучасною зброєю, котру тримають в руках наші воїни нині. Окрім оглядин, для всіх охочих організатори також провели невеликий вишкіл щодо вправності її володінням.
Як відомо, 100 років тому армія Української народної республіки розпочала свій так званий Перший Зимовий похід. Це був успішний партизанський рейд тилами ворожих більшовицьких військ, котрий став найбільш героїчною сторінкою воєнного мистецтва періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Золотоноша ж стала місцем останнього бою цієї зимової кампанії. Він, незважаючи на недовершеність, мав неабиякі військові наслідки. Після нападу Чорних Запорожців більшовики почали панічно втікати з Хорола, Гребінки й Лубен, руйнуючи комунікаційні засоби та мости, спалюючи за собою свої склади. У Кременчуці стояв штаб 14 більшовицької армії, але через наступ і з огляду на вороже ставлення населення змушений він був евакуюватися аж до Полтави. Саме в районі Свято-Успенського Собору, де встановлено пам’ятник, і відбувалися одні з ключових подій того бою.
