Коло захоплень золотоніського жителя дуже широке, але всі вони так чи інакше пов’язані з чимось екзотичним і незвичайним. Анатиолій дуже любить птахів. Особливо йому подобаються амадини. «В цю птицю я закохався з першого погляду і відразу вирішив завести її у себе», – розповідає про своїх улюбленців. Цих пернатих у нього є декілька видів.
Декоративні птахи містилися в будинках людей з давніх часів. Раніше вони були прикрасами палаців, замків і будинків знатних осіб. Птахи радували своїм яскравим оперенням, або прекрасним голосом, або і тим, й іншим. Мода на декоративних птахів жива і сьогодні. Декоративний птах у будинку, для когось просто мода, а для Анатолія – це любов з дитинства.
-Амадини належать до сімейства ткачиків, – каже власник. – Вони – родичі наших горобців. Японських амадинів у природі не існує, їх у XIV-XV століттях вивели японські монахи. Ці птахи – чудові прийомні батьки. Під них можна підкладати яйця будь-яких ткачиків, вони будуть їх висиджувати і потім вигодовувати пташенят. Саме за це багато любителів пернатих тримають цих птахів. Прості японські амадини бувають каштанового, бежевого та білого кольорів (їх ще називають чайками). Амадини можуть розмножуватися впродовж усього року, але я їх парую два рази на рік, щоби вони були міцними і здоровими.
– Амадини дуже гарно співають, а не пронизливо верещать, як канарки. У період залицянь самець підстрибує біля самки на жердині. Він видає цікаві звуки – наче ви перевернули ляльку і вона каже “ма-ма”. Дуже гарні гульдові амадини – зелені з білими цятками.
Мої улюбленці мешкають разом зі мною, я створив для них спеціальні умови – гілки, температуру не менше 20 градусів і не більше 30, бо ці птахи бояться прямих променів сонця. Підтримую відповідну вологість повітря. Амадини гніздяться у будиночках, які облаштовані біля кліточки. На дно клітки кидаю сіно, і птахи самі тягають його до своїх будиночків. За цим дуже цікаво спостерігати. Амадини полюбляють ласувати просом, та це не єдине їх харчування, адже для повноцінного розвитку цих птахів в раціон додають спеціальні добавки, в яких містяться потрібні вітаміни та мікроелементи. Та категорично забороняється годувати амадин кормом, призначеним канарейкам, папугам і пташкам з екзотичних країн.
Як зауважує власник, у руки їх не рекомендують брати, бо пташки можуть злякатися і отримати розрив серця. Тому потрібно ловити їх сачком і зайвий раз не турбувати.
У світі тварин самки завжди вибирають найкращих і найсильніших самців. Але такий природний відбір жодним чином не стосується амадин. У дикій природі самці вибирають собі цікавих партнерок, щоб ті, своєю чергою, любили, як вони, цікавитися цим повним всякого добра, світом. Все, як у людей, посміхаючись зауважує Анактолій. Вчені провели експеримент і з’ясували, що, якщо насильно змусити самочку спаровуватися з самцем амадина, то вона дасть потомство, проте, після цього, як тільки пташенята вилупляться, ні самка, ні самець більше не будуть цікавитися ними, через що маленькі амадини гинуть.
Власник екзотики, прибічник природності в стосунках птахів і при обопільній згоді, самців і самок амадин допускають розмножуватися уже з дев’яти місяців. При цьому, в рік не повинно бути більш як три гніздування, інакше самочка може не витримати. Після піврічної перерви, самка буде готова знову насиджувати кладку. Самка і самець разом висиджують кладку яєць. І далі доглядають за своїми пташенятами. Цікавим фактом є те, що маленькі пташенята вилуплюються зовсім лисі і не мають оперення, лише ледь помітний сірий пушок. Природа урахувала і той фактор, що у гнізді темно і батьки не можуть бачити дзьобики малят. Саме тому у малечі в куточках дзьоба розташовані цятки з фосфорним вмістом, котрі світяться, і відповідно в темряві, батьки мають можливість їх бачити для того, щоб погодувати. Дорослі птахи вигодовують малюків перевареною їжею.
Окрім екзотичних птахів, Анатолій займається ще й вирощуванням екзотичних рослин на підвіконні свого помешкання. Він запевняє, що фрукти, вирощені вдома, набагато смачніші за завезені до місцевих супермаркетів із заморських країн. Плодам своїх рослин дає достигнути, імпортовані ж зазвичай зривають ще нестиглими, аби ті дісталися до прилавків українських магазинів цілими, до того ж їх обробляють протигрибковими препаратами. Через усе це вони не набирають свої смакові якості. Домашні ж стовідсотково натуральні, екологічно чисті і смачні.
Якось мені захотілося мати лимон. І от з нього і почалося моє захоплення екзотичними рослинами, — ділиться наш земляк. — Відчув, що це моє, почав вкладати душу, доглядати за рослинами — врешті у мене почало виходити. Я отримував ті результати, на які навіть не сподівався. Рослини дуже вдячні й на турботу відповідають щедрими урожаями та смачними плодами. 
Плодами, вирощеними Анатолієм здебільшого ласують його друзі. Золотонісець іноді дарує саджанці своїх екзотичних рослин своїм друзям та знайомим. Разом із саджанцями він за потреби підтримує нових господарів консультаціями та порадами. Свою ж колекцію також розширював через спілкування із любителями екзотичних рослин у соцмережах та тематичних форумах, де екзотоводи діляться досвідом і інформацією. Для того, аби в наших умовах виростити екзотичні плоди, не потрібно особливих умов, навіть теплицю мати не обов’язково. Свої рослини він утримує на підвіконнях.
Для наших умов та клімату підходять лише самозапильні рослини. Свій сад він обов’язково підживлює. Для того щоб рослини плодоносили їм потрібні фосфор, калій, а для росту — азот. При грамотній підкормці з рослини, що росте у горщику, можна зібрати кількакілограмовий урожай фруктів. Він запевняє, часто люди надмірною турботою — поливом, живленням, лікуванням, оприскуванням, переставлянням рослин з одного місця в інше просто знищують їх.
«Якщо хочеш жити у раю – створи його сам», – запевняє Анатолій.
