Відійшла у Вічність добра і щира людина – Валентин Баранник. У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу її близьких і рідних. Світлий, добрий спомин про Валентина   назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч з ним, тих для кого він був порадником та другом.  Найщиріші свої співчуття висловлюємо з приводу непоправної втрати рідним і близьким покійного. Хай земля стане для нього пухом, а Господь дарує вічне життя у Царстві Небеснім. Важко повірити, що ніколи ми вже не почуємо його доброго слова, не побачимо щирої посмішки. Але ніколи не згаснуть у наших серцях любов, вдячність і велика шана. Нехай Всевишній охороняє його світлу душу в Царстві Небеснім, а всі хто знав Валіка, згадають його добрим словом та пом’януть  щирою молитвою. Зі щирою скорботою та світлою пам’яттю –  колеги

Довідково.

 Баранник Валентин Володимирович  народився 31.10.1987 року в м. Золотоноша, в 1994 році пішов до першого класу Золотоніської  гімназії ім. Скляренка, яку в 2004 році закінчив з золотою медаллю. Того ж року вступив до першого курсу Кременчуцького державного політехнічного університету який закінчив в 2009 році. В 2010-2011 роках працював слюсарем КВПіА Золотоніського маслоробного комбінату. З 18.04.2013 по день смерті працював в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу праці. У Валентина залишилася дружина та син.