Протягом дев’яти місяців 2020 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 56,5 млн грн екологічного податку.

За інформацією в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської  до державного бюджету сплачено – 35,1 млн  грн, до місцевих бюджетів – 21,4 млн гривень.

Із загальної суми  надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб’єкти господарювання міста Черкаси – 34,3 млн  грн,  Черкаського району – 4,3 млн  грн,  Канівського району  – 2,2  млн  грн, міста Сміли – 1,9 млн  гривень.

Усього на території регіону зареєстровано 1907 платників екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об’єкти або здійснюють розміщення відходів.

Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

Порядок справляння екологічного податку (далі – Податок) регламентується статтями 240-250 Розділу VIII Податкового Кодексу (далі- Кодекс).

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 Кодексу встановлено, що не є платниками податку за Викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240  ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг Викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Кодексом.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 Кодексу).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за Викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 Кодексу).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу Викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за Викиди двоокису вуглецю за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

Звертаємо увагу, що податкова преференція на підставі п. 240.7 ст. 240 Кодексу щодо невнесення податкових зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю в частині перших 500 тон викидів застосовується сумарно за викиди всіх стаціонарних джерел, які належать або використовуються платником екологічного податку – суб’єктом господарювання.