Знайомтесь: молода сімейна лікарка із Золотоноші Наталія Галат. Їй 27 років. 19 жовтня після декретної відпустки вона вийшла на роботу в амбулаторію №1 Золотоніського міського центру первинної медико-санітарної допомоги. Про неї розповідає видання Золотоноша.City.

Народилася Наталія Анатоліївна у Драбівцях на Золотоніщині. Після школи вступила у Дніпропетровську медичну академію МОЗ України. По її закінченню пройшла інтернатуру у Національній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Чому обрала саме таку професію? Бо цікавилася медициною і мріяла бути лікарем, адже мама Наталії – дитяча медсестра. Мабуть, це й надихнуло на такий вибір.

– Вважаю, що бути лікарем – престижно. Я навчалася безкоштовно, за бюджетні кошти, адже школу закінчила з відзнакою, до того ж, добре здала ЗНО. Важко було вчитися. Ще довго не забудуться недоспані студентські ночі, адже вимоги до навчання були високі. Треба знати весь організм людини по клітинках. Розібратися у всьому. Кожну теорію закріплювали практикою. Три роки тривали теоретичні заняття. А коли пішли клінічні кафедри, то вже на практиці у лікарні ми опрацьовували здобуті знання. Теорія без практики неможлива, – каже молода лікарка.

Інтернатуру Наталія Анатоліївна проходила на базі Золотоніського районного центру первинної медико-санітарної допомоги. Її керівником була досвідчена Лариса Насальська. Проходила практику у районній та дитячій лікарнях. Працювала поруч з відомими на Золотоніщині лікарями, переймаючи їхній досвід та знання.

Як розповідає Наталя, сімейний лікар має бути всебічно розвиненим і все вміти:

– Я – ще молодий спеціаліст, тож набираюся досвіду. Намагаюся вникнути у всі моменти роботи у цей нелегкий час, коли весь світ охопила пандемія коронавірусу. Коли навчалася, то про це небезпечне захворювання ще ніхто не знав. Тепер воно у всіх на слуху. Думаю, що не тільки для мене це нова інформація, але й для інших лікарів. Тож, доводиться вчитися на ходу. Практики, як такої, у мене немає, та й досвіду бракує, але я переконана, що з усім впораюся і все надолужу. Наразі, якщо у чомусь сумніваюся, раджуся зі старшими колегами.

Лікарка ділиться, що за цей короткий час вже має більше тридцяти декларантів. Кожного дня приходять люди: хтось хоче змінити лікаря, інший – квапиться потрапити до молодого спеціаліста, щоб саме Наталія була їхнім сімейним лікарем. На прийомі щодня буває більше 20 пацієнтів різного віку, приходять і батьки з дітками. Кожного треба вислухати та оглянути:

– Наразі великий потік людей. Загострилися сезонні хвороби, збільшується кількість хворих на COVID-19, треба оформляти і декларації. Доводиться затримуватися на роботі і після прийому. Хвилювання звичайно є, але ми намагаємося максимально себе захистити: користуємося масками, рукавичками, одягаємо халати, екрани. Вдома також часто миємо руки, п’ємо багато рідини, проводимо вологе прибирання та дотримуємося інших правил гігієни.

Наталія Галат – щаслива мама і кохана дружина. Підростає донечка Софійка, яка сумує за матусею у дитячому садочку. Молода лікарка мала можливість ще трохи побути з дитиною вдома, але їй хотілося випробувати себе у цей нелегкий час. Чоловікову підтримку у своїх починаннях відчуває постійно.

– Мабуть, коли важко, то ти на правильному шляху. Адже нічого в житті не дається легко. Труднощі загартовують людину, щоб вона мала більше зосередитися і, поборовши скруту, йти далі, досягаючи нових життєвих висот, – переконана сімейна лікарка.